Конспект уроку
Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Слова, що звучать та пишуться однаково

3 клас

Автор: учитель Очерета Зіна Іванівна

ТЕМА. Іменники–синоніми та іменники–антоніми. Слова, що звучать та пишуться однаково.

МЕТА: – повторити відомості про іменники-синоніми та іменники-антоніми, а також про слова, що звучать і пишуться однаково; розширити уявлення дітей про лексичне значення іменника;

• удосконалювати вміння учнів добирати синоніми, антоніми; формувати вміння вибирати з ряду синонімів ті іменники, що найбільш відповідають змісту висловлювання;
• виховувати любов до України, її славної історії, любов до рідного міста.

ОБЛАДНАННЯ: словники української мови («Шкільний тлумачний словник української мови», К.С.Прищепа, В.Г. Лук’яненко «Тематичний словник школяра»); фотоілюстрації із зображенням пам’ятників історії міста Білої Церкви.

ТИП: урок узагальнення і систематизації знань

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-екскурсія

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Згадаємо, будь ласка, як українські поети висловлювались про нашу рідну мову. (Учні читають дібрані висловлювання). У яких поезіях її називають «солов’їною»? Хто автор цих рядків? Як закликає поет М.Рильський дбати про мову? («Як парость виноградної лози»).

Прочитайте, будь ласка, запис розміщений на дошці:

Красивий, щедрий рідний край,

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься Україна.

До чого закликає нас поет? Доберіть, будь ласка, ще влучні слова до словосполучення «рідний край». (Любий, чарівний, чудесний, чудовий).

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми говоритимемо про багатство української мови, про її багатий лексичний запас. Одні й ті самі поняття ми можемо назвати різними словами. Сьогодні у центрі нашої уваги будуть синоніми, антоніми та слова, що звучать і пишуться однаково.

Пригадайте, будь ласка, які слова називаються синонімами? Підберіть, будь ласка, до словосполучення «рідний край» синоніми. (Вітчизна, Батьківщина). Як пишемо ці слова? Чому?

А якщо змінемо наголос у слові «Батьківщина» – отримаємо те, що залишають у спадок батьки, предки. (Батьківщина).

Сьогодні ми помандруємо до захоплюючого світу мови, поринемо в історію рідного міста – нашої малої Батьківщини.

Підготуємось до подорожі. (Клас заздалегідь поділяється на команди «Чомучки» та «Пізнайки»). У проведенні уроку нам будуть допомагати учні, яких ми попросимо попрацювати у нашому «довідковому бюро». Вони будуть працювати зі словниками і допоможуть нам правильно визначити значення слів. (Учні показують і називають словники).

Тож вирушаймо у мандри, мандрівку, подорож. Проте це навчальна подорож, тож правильніше буде назвати її «екскурсією». А я, з вашого дозволу, буду екскурсоводом, а ви – екскурсантами.

III. ПОВТОРЕННЯ І УЗАГАГАЛЬНЕННЯ ПОНЯТЬ І ЗАСВОЄННЯ ВІДПОВІДНОЇ ЇМ СИСТЕМИ УМІНЬ

1. Словникова робота

Звернемось до «довідкового бюро». Поясніть, будь ласка, лексичне значення слів екскурсія, екскурсовод.

(Екскурсія – колективна поїздка кудись, колективне відвідування музею з метою ознайомлення, вивчення.

Екскукрсовод – спеціаліст, який дає пояснення екскурсантам).

Діти, поясніть, будь ласка, лексичне значення «екскурсант».

Запишіть, будь ласка, нові слова і запам’ятайте їх правопис і лексичне значення.

Екскурсія, екскурсовод,           екскурсант.

З одним із слів (за вибором) складіть і запишіть, будь ласка, речення.

На уроці вам потрібно запам’ятати якомога більше слів, вчитись використовувати їх усвоєму мовленні, запам’ятати їх лексичне значення.

Вирушаючи у подорож, перевіримо, з яким багажем знань ми збираємось подорожувати, вам стануть у пригоді знання з київщинознавства і читання.

2. Розподільне списування

Учням команди «Чомучки» я пропоную зі слів і словосполучень, користуючись алгоритмом, виписати іменники власні назви, а учням команди «Пізнайки» – виписати іменники загальні назви.

Ярослав Мудрий, Замкова гора, площа Волі, князь Володимир, місто Біла Церква, гетьман Богдан Хмельницький, річка Рось.

Поясніть, будь ласка, вживання великої букви у словах.

(Взаємоперевірка команд).

Пригадайте, будь ласка, з уроків київщинознавства і читання: хто з київських князів заснував наше місто? (Ярослав Мудрий). У якому році? (1032).

Із запропонованих на дошці слів, виберіть, будь ласка, ті, які вказують на риси характеру Ярослава Мудрого.

(Мудрість, жорстокість, досвідченість, мстивість, розум, немилосердність, далекоглядність).

Поясніть, будь ласка, як ви розумієте лексичне значення слова «далекоглядність».

Ярослав Мудрий – князь-воїн. Згадаймо захисників міста у період татаро-монгольської навали. Це були воїни-витязі.

(Один з учнів класу звертається за поясненням слова «витязь» до «довідкового бюро»).

(Витязь – хоробрий воїн, богатир).

3. Гра «Хто більше» (командна робота)

Колективно, командою, доберіть і запишіть, будь ласка, як можна більше слів-синонімів, які характеризували б воїнів-витязів. Перемагає та команда, яка найбільше добере синонімів.

(Мужність, відвага, сміливість, безстрашність, хоробрість, стійкість, рішучість).

Але Ярослав Мудрий був не тільки князем-воїном, але й будівельником. Він зводив церкви, відкривав при них школи.

Пригадайте, будь ласка, імена перших просвітителів у Київській Русі, яким ми завдячуємо за азбуку. (Кирило і Мефодій).

Доберіть, будь ласка, синонім до слова «азбука». (Алфавіт, абетка).

Запишіть прислів’я.

Знання те світло, яке з темряви виводить.

4. Звуко-буквений аналіз слів

Виконайте, будь ласка, звуко-буквений аналіз підкреслених слів за алгоритмом. (Учні команди «Чомучки» виконують звуко-буквений аналіз слова «знання», а учні команди «Пізнайки» – слова «темрява»).

Алгоритм звуко-буквеного аналізу слова:

• Вимов слово вголос;
• постав наголос;
• поділи слово на склади;
• під кожною буквою познач схематично відповідний звук;
• підрахуй і запиши кількість складів, букв і звуків.

А тепер зупинимося біля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому.

(Учні звертаються до учнів-консультантів за поясненням слова «пам’ятник»).

(Пам’ятник – архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь).

Підберіть, будь ласка, синонім до слова «пам’ятник». (Монумент). Введіть ці слова у речення.

Богдан Хмельницький був один з перших, хто боровся за незалежність України. Доберіть і запишіть, будь ласка, синоніми до слова «незалежність».

(Незалежність – воля, непідлеглість, самостійність, суверенність).

Дома, учням групи А, потрібно буде написати твір-мініатюру про здобуття незалежності України за часів Богдана Хмельницького, використовуючи цей синонімічний ряд слів.

Для чого ми використовуємо синоніми? (Вчитель підводить підсумки гри).

Коли ми говоримо про синоніми, маємо на увазі слова, які … (учні продовжують речення).

А як називаються слова, що мають протилежне значення?

5. Вибіркове списування

Прочитайте прислів’я. У кожному з них знайдіть слова, протилежні за значенням. Запишіть, будь ласка, їх парами. (Колективна робота).

Мала праця краща за безділля.

Краще добрий кінець, ніж гарний початок.

А без праці, діти, нема й відпочинку.

6. Фізкультхвилинка

Два прихлопи,

три притопи,

на носок, на каблучок.

Руку вліво, руку вправо,

ми танцюєм гопачок.

Раз – присядем, два – присядем,

настрій гарний.

Покружлялись, повертілись

і тихенько всі усілись.

7. Гра «Відшукай пару»

(Учні виконують завдання колективно на дошці, відшукують іменники- антоніми до запропонованих слів і з’єднують пари).

бідність      доброта     холод

багатство     хвороба     юність

тепло

здоров ‘я     старість   злість

Зі словом «здоров’я» складіть, будь ласка, (усно) спонукальне речення.   Отже, слова протилежні за значенням, називаються…

А ще, діти, в українській мові є такі слова, які звучать і пишуться однаково. Знайдіть, будь ласка, їх у даних реченнях.

1. Вже пройшов цілий місяць відтоді, як Оленка ходить до школи.
2. І блідий місяць на ту пору

із хмари де-де виглядав,

неначе човен в синім морі,

то виринав, то потопав.

Т.Шевченко

Поясніть, будь ласка, значення слова «місяць» в кожному реченні.

(Учні-консультанти уточнюють лексичне значення.

1. Місяць – проміжок часу, одна дванадцята частина року.
2. Місяць – найближче до Землі небесне тіло, її супутник).

Наведіть, будь ласка, приклади своїх слів, які звучать і пишуться однаково, а мають різне значення. (Ключ, роман, сон, ручка, коса, ніс).

V. ПОВТОРЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ТЕОРЕТИЧНИХ ПОЛОЖЕНЬ.

Підходить час з «екскурсії» повертатись. Давайте ж, будь ласка, повторимо основні поняття, які сьогодні повторили.

Технологія «Мозковий штурм»

(Цей етап уроку проводять капітани команд, з метою перевірки знань членів команд).

– Які слова є синонімами?

– Слова, протилежні за значенням, це…

– Коли найчастіше вживаються антоніми в нашому мовленні?

– У яких випадках треба добирати синоніми?

– Наведіть приклади іменників-синонімів та іменників-антонімів. (Вчитель підводить підсумки роботи команд на уроці).

Відгадайте, будь ласка, загадку.

В нас однакове ім’я.

А скажіть, хто брат, хто я?

Я скажу: «З дерев лечу»,

Каже брат: «По пошті мчу».

(Лист)

Домашнє завдання для учнів групи В. Складіть, будь ласка, два речення зі словом-відгадкою, щоб воно виступало в різних значеннях.

Домашнє завдання для учнів групи Б. Доберіть і запишіть, будь ласка, чотири прислів’я з протилежними за значенням іменниками.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

На початку уроку перед вами стояло завдання: запам’ятати якомога більше слів, а також запам’ятати їх лексичне значення.

– Які ж слова ви запам’ятали?

– Хто такий екскурсовод?

– Про яких видатних людей нашого міста ми говорили на уроці?

– Під час виконання яких завдань у вас виникали труднощі?

– Які завдання вам найбільше сподобалось виконувати?

– Дякую вам за співпрацю.

Прочитайте і запам’ятайте, будь ласка, повчання князя Ярослава Мудрого дітям.

Не сваріться, жийте в згоді:

Тільки мир збере усе,

А незгода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

(О. Олесь)

– Що заповідав нащадкам Ярослав Мудрий?

– Які слова-антоніми використано у вірші?