Конспект виховного заняття на тему “Країна, якої немає на карті” 1 – 4 класи

Автор: вчитель початкових класів Бровченко Альона Олексіївна

Виховний захід спрямований на активізацію читацької пам′яті дітей, пробудження бажання читати книжки самостійно; розвиток пам′яті, уваги, спостережливості, монологічне мовлення; виховувати почуття добра, чуйності, доброзичливості, бережливе ставлення до книги, продовжувати вводити учнів в чарівний світ книги.

---

 

Тема: Країна, якої немає на карті

Мета: активізувати читацьку пам′ять дітей, пробудити бажання читати книжки самостійно; розвивати пам′ять, увагу, спостережливість, монологічне мовлення; виховувати почуття добра, чуйності, доброзичливості, бережливе ставлення до книги, продовжувати вводити учнів в чарівний світ книги.

Обладнання:  маршрут подорожі, мудра тітонька Сова, дідусь Панас, лист від Незнайка , презентація (книга в минулому та сучасна), загадки, малюнки різних казок та казкових героїв.

Доброго дня,дорогі діти. Сьогодні ми всі тут дружно зібралися для того, щоб вирушити в незвичайну подорож. А незвичайна ця подорож тим, що ми помандруємо до країни, якої немає на карті . І якщо ми здолаємо всі перешкоди, впораємося з усіма завданнями, будемо ввічливими та  дружними то вкінці нашої подорожі ви дізнаєтеся назву цієї країни.

Ну що, готові мандрувати? Молодці.

Тоді: Усі сідайте тихо, діти.

Домовляємося  – не шуміти,

Руки гарно піднімати,

Чітко, в лад відповідати,

В подорожі не дрімати,

А знання мерщій хапати.

Тож, гаразд, часу не гаєм

В подорож всі вирушаєм.

Діти, йдучи сьогодні до школи, я зустріла незвичайну сову, вона зі мною заговорила і почувши що ми сьогодні зібралися в подорож попросила взяти її з собою. Мудра тітонька Сова сказала, що теж хоче допомогти школярикам дізнатися назву незвичайної країни. Візьмемо її з собою?

Хочу ще вас запитати . Чи маєте ви друзів? А багато? Дуже добре, бо кажуть,що якщо поділитися з другом радістю то її стане вдвічі більше, а якщо поділитися горем , то його стане вдвічі менше. Справжній друг завжди прийде на допомогу і ніколи не образить та не підведе. Діти, прийшовши до школи, ви теж зустріли тут багато друзів. Та це були не тільки хлопчики й дівчатка а й незвичайні друзі, які завжди мовчать та розуму нас вчать. Ці друзі мудрі, вони розповідають цікаві пригоди, розповідають про різні дива, про далекий і близький світ. Що ж це за друзі? Так вірно – книги.

Ну що ж почнемо мандрувати? І перша зупинка , яка зустрінеться нам на шляху  має назву «Історична». Діти, як ви вважаєте чи завжди книги мали такий вигляд як зараз? Ні звичайно.

Мудра тітонька Сова розповіла мені що давно – давно на землі не було книг, бо люди не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер , вояцькі щити. Писали на всьому, бо ж не було  тоді а ні паперу, а ні пер чи олівців. Згодом люди винайшли перші абетки, потім вони додумалися  писати на  глиняних табличках, які потім сушили  й  випалювали на вогні. Та хіба на глиняних сторінках багато напишеш? А щоб взяти в дорогу дві – три такі книги, потрібен був віз. З часом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкіри . Але ці книги були дуже дорогі. На виготовлення однієї такої книги потрібні були шкіри з цілої череди телят. Отож, люди  шукали, з чого робити книги, щоб вони були дешеві й простіші. І знайшли.

У далекій Африці на берегах повноводних річок були зарослі болотяної рослини – папірусу.  Той папірус люди використовували на будівництві. Якось один чоловік  лагодив хату. Розрізав стеблину папірусу, поклав на сонці. Через  деякий час помітив, що стебла перетворилися на сухі стрічечки. Ці стрічечки добре вбирали фарбу. Люди стали писати на сухих стеблах папірусу. Писати було зручно, але такі книги швидко ламалися і розсипалися. Справжній папір , на якому пишуть і тепер, навчилися робити дві тисячі років тому. Та тоді книги писали вручну. А це було дуже  довго і важко, одну книжку переписували іноді кілька років. Пізніше У Європі запрацював  перший друкарський верстат. Літери виготовляли з металу. З літер складалися слова , цілі рядки.

Першодрукарем  в Україні був І.Федоров. Він працював у Львові. За своє життя він надрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший  слов′янський  «Буквар»). Ось так з′явились книги. Цікава історія про виникнення книги?

А наша подорож триває.

Наш поїзд рушає , вагони біжать

А в поїзді нашім малята сидять.

Чух, чух і зупинка! Пора нам ставать.

До діда Панаса в гості завітать.

Зупинка наступна «Допомоги».

І допомоги просить у нас дідусь Панас.

Любі хлопчики й дівчатка ,

Жартівливі ви малятка!

Йшов я долами й степами,

Через луки , через ліс,

І  торбинку з загадками

За плечима вам приніс.

Та мотузка перервалась,

І відгадки порозбігались.

Поможіть мені малята відгадки ті позбирати.

Ну що допоможемо дідусеві? Тоді будьте уважні.

1. Не кущ, а з листочками:

Не сорочка, а зшита,

Не людина , а навчає. (книга)

2. Він сміливий і веселий

Дружить з ним П′єро, Мальвіна.

Шкода, що не любить школу

Дерев′яний (Буратіно)

3.Хто моторчик свій заводить ?

З даху в гості , хто приходить?

Веселиться і співає

Та цукерки наминає.

Є у нього справжній друг найцікавіший малюк (Карлсон)

4.На городі , що за черга

Дід і баба тут стоїть.

Тягнуть щось перед собою

І не витягнуть ніяк (Ріпка)

5.Хто кругленький і смачненький,

Із віконця скік та скік.

Втік від баби та від діда

До лисички на язик (колобок)

6.Бабуся онучку дуже кохала.

Шапочку червону їй подарувала.

Дівча забуло  ім′я сказати,

Ну,  відгадайте , як її звати?(Червона Шапочка)

7.Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок.

Скорий побігайчик,

А зоветься…(зайчик)

8.Хоч у нього й шуба є,

Та як холод настає,

Він не їсть тоді, й не п′є,

І не ходить, не гуляє,

А у лігво спать лягає. (ведмідь)

9.Хоч вона і невеличка

Всіх врятує від біди.

Жабка, мишка і лисичка

Ще й ведмідь, кабан заліз.

В мирі, злагоді й без сліз

Проживали , і та річ

Тепла – тепла , наче піч (рукавичка)

Молодці!

Дякую вам , діти. І дідусь Панас теж дуже вдячний.

Але затримуватись нам не можна , тому що у нас же важливе завдання –  дізнатися назву країни, якої немає на карті. Вирушаємо далі.

Ось дістались ми до станції «Так чи ні ?» .В цій грі на запитання, які для  вас приготувала мудра тітонька Сова, вам потрібно відповісти  так чи ні.

Починаймо!

• Треба гарно вам читати?
• Треба менших ображати?
• На перервах верещати?
• Парти всі розмалювати?
• Друзів треба виручати?
• Треба слухати матусю?
• Тоді дратуйте хоч бабусю?
• У класі вибити шибки?
• Вчительці робить все навпаки?
• Чи подобається вам мандрувати?
• Чи хочете сміливими стати?

Молодці! І з цим завданням впорались.

А зараз у нас  хвилинка – веселика. Незнайко надіслав нам листа , він вважає, що уважно читав книжки і в листі  все вірно.

Послухайте.

Хто придумав,що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них.

Я читаю без зупинки

П′єси, вірші та казки,

Від картинки до картинки,

Ну, а потім – навпаки!

Я про дідуся Мазая

Пам′ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

Д′Артаньян ганяв ворону,

Колобок спав у норі,

І збирали шампіньйони

Тридцять три богатирі.

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор  замерз в снігу,

А кирпатий  Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

Я читаю без зупинки

П′єси, вірші і казки,

Від картинки до картинки,

Ну , а потім навпаки!

Діти, як ви вважаєте чи уважно читав Незнайко книжки? Чому? Що б порадили ви хлопчикові Незнайкові? Молодці!

А наша подорож підходить до кінця і остання наша зупинка має назву «Хто? Хто? Хто?». Давайте відриємо і цей лист і дізнаємося які ж завдання цього разу  приготувала для нас мудра тітонька Сова.

Я зачитуватиму вам запитання а ви по черзі  відповідаєте.

• Хто вкрав Півника?
• Хто з′їв Колобка?
• Хто ловив рибку в ополонці?
• Хто врятував Півника?
• Хто ловив рибу у човнику?
• Хто розбив золоте яєчко?
• Хто   пас Солом′яного бичка?
• Хто допоміг витягнути ріпку?
• Хто вигнав козу із зайчикової хатки?
• Хто запросив Журавля у гості?
• Хто переміг зайця у змаганнях із бігу?
• Хто прогнав ледачих мишенят із – за столу?
• Хто з казкових героїв дуже любив варення?
• Хто зустрів Червону Шапочку у лісі?

Молодці, діти ви чудово справилися з усіма завданнями і тепер зможете дізнатися назву країни , якої немає на карті. Давайте разом прочитаємо цю назву «КНИГОЛЯНДІЯ».

Так дійсно,  цієї країни немає на карті та вона знайшла собі містечко в нашій школі . Скажіть, будь ласка, де ж розташувалася ця країна?

Вірно у шкільній бібліотеці. А чи знаєте ви жителів цієї країни? Вірно – книги. Кожен житель має свою адресу і чекає в гості вас – читачів.

А чи звернули ви увагу на те, яку велику силу має дружба під час подорожі?

Тому зараз на мої запитання відповідайте будь ласка дружно «МИ».

• Хто найкращий скрізь і всюди?
• Ми!
• Хто кмітливий, кажуть люди?
• Ми!
• Хто знайде добра дорогу?
• Ми!
• Хто спішить на допомогу?
• Ми!
• Хто за друзів вболіває?
• МИ!
• Хто танцює і співає?
• Ми!
• Друзям успіхів бажає?
• Ми!
• Хто уважним завжди буде?
• Ми!

Молодці! Я бажаю вам, діти, читайте, читайте, читайте! Бо людина , яка вміє і любить  читати, – щаслива. Навколо  неї  завжди багато розумних, добрих, вірних  друзів.