Методика роботи з вивчення частин мови у 4 класі ро3вивального навчання. Поняття про частини мови. Система частин мови в українській мові.

Автор: вчитель початкових класів Коваль Юлія Миколаївна

Учитель повинен це добре розуміти і знати, у яких умовах стосовно мови спілкування знаходиться кожний учень класу. Це розуміння і знання слід буде враховувати під час аналізу граматичних форм слів, притаманних кожній з самостійних частин мови. Учні з різним досвідом спілкування українською літературною мовою потребують різного рівня допомоги від вчителя для формування дій самоконтролю та самооцінки в роботі з частинами мови.

  Методика роботи з вивчення частин мови

 Поняття про частини мови. Система частин мови в українській мові

Частини мови  – це мовне поняття, опанування якого дозволяє учням систематизувати та узагальнити свої уміння, які склалися за попередні роки спілкування українською мовою,  утворювати форми слів. Зазначу , що в учнів реально різний досвід спілкування українською мовою: є учні, в родині яких спілкування відбувається українською літературною мовою, а є такі, які вдома спілкуються українською, але представленою діалектом чи місцевою говіркою. Є родини, де вдома спілкуються не українською мовою, а російською, татарською тощо. Таким чином, в учнів різний досвід спілкування українською літературною мовою. Учитель повинен це добре розуміти і знати, у яких умовах стосовно мови спілкування знаходиться кожний учень класу. Це розуміння і знання слід буде враховувати під час аналізу граматичних форм слів, притаманних кожній з самостійних частин мови. Учні з різним досвідом спілкування українською літературною мовою потребують різного рівня допомоги від вчителя для формування дій самоконтролю та самооцінки в роботі з частинами мови.

Робота з побудови поняття про частини мови розпочинається в параграфі «Які частини мови є в українській мові?». За програмою учням пропонується розглянути наступні теми:

«Поняття про частини мови. Іменні частини мови (іменник, прикметник, числівник) та дієслово. Самостійні та службові частини мови. Займенники та їхнє відношення до частин мови. Прислівник (загальні відомості). Незмінюваність прислівників. Прийменники та сполучники, їхня роль у мові. Частка (ознайомлення). Вигук (ознайомлення). Відокремлення вигуків у реченнях».

Зазначу , що в попередні роки навчання учні працювали з групами слів: слова-назви предметів, слова-назви ознак предметів, слова-назви дій, слова-назви кількості. Спочатку – у першому класу – це були лексичні групи, увага учнів до граматичних форм цих слів спочатку не приверталася. У другому класі ці лексичні групи стали набувати ознак лексико-граматичних груп, бо учні почали з’ясовувати,   як змінюються слова, а в третьому класі уточнили, які саме граматичні значення є слів кожної групи і відобразили це на граматичних моделях. Таким чином, можна стверджувати, що в учнів є достатня підготовленість до розв’язання навчально-пізнавального завдання «Що таке частини мови?», результатом розв’язання якої стане саме поняття про частини мови і побудована на основі цього поняття система частин мови в українській мові.

Робота з частинами мови на уроках української мови в четвертому класі дозволяє учителю вирішити цілу низку методичних завдань:

1) вибудувати поняття про частини мови як будівельний матеріал мовлення (частина мови – це група слів, які мають спільні особливості лексичних та граматичних значень); уточнити набор граматичних значень і відповідно граматичних форм для кожної самостійної змінної частини мови; вибудувати систему частин мови в українській мові;

2) виявити спосіб визначення частин і учити школярів свідомо визначати частини мови, ураховуючи граматичну та лексичну специфіку кожної з них; способи визначення частин мови: іменник – означає предмет, має здатність приєднувати залежне слово у роді, числі відмінку (як правило, прикметник); прикметник – означає ознаку предмету, має здатність приєднуватися до іменника в роді, числі, відмінку; дієслово – означає процес (дію), має  здатність змінюватися за часами; прислівник – означає ознаку дії або ознаку ознаки, незмінне слово, має здатність приєднуватися до дієслова (інколи до прикметника чи іншого прислівника); числівник – означає кількість або порядок предметів при лічбі; займенник – вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх; прийменник – означає зв’язок іменників, числівників чи займенників з іншими словами; сполучник – означає зв’язок незалежних одне від одного слів; частка – означає, що в цілому висловлюванні з’явився новий зміст; вигук – виражає почуття, емоції, волю мовця, не називаючи їх;

3) продовжити роботу з формування орфографічної дії та орфографічної навички;

4) продовжити роботу з опанування орфоепічних норм української мови, а також граматичних форм слів.