mail@urok-ua.com
Магазин UROK-UA.com

Найуживаніші фразеологічні звороти з дієприслівниками.

Автор: Учитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович

Screenshot_5Граматичний матеріал можна вважати засвоєним тільки тоді, коли учень не лише сформулює правило, а й легко наведе до нього приклади. Для цього нерідко дуже зручно вдаватися до фразеологічних зворотів, зокрема приказок і прислів’їв, оскільки вони легко запам’ятовуються й легко відтворюються.


 

НАЙУЖИВАНІШІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ

Під час вивчення мови вчитель має ознайомити дітей з фразеологізмами, зокрема прислів’ями й приказками, цими перлинами народної творчості, що, як писав видатний педагог К. Д. Ушинський «як у дзеркалі відтворюють усі сторони життя народу: домашню, родинну, рільничу, лісну, громадську, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всіх явищ життя». Лаконічні, естетично досконалі, прислів’я й приказки є прекрасним засобом виховання.

Прислів’я й приказки збагачують мовлення учнів, розвивають їхні розумові здібності. Уже в читанках та підручниках української мови для початкової школи використано понад 400 фразеологічних зворотів.

У середніх класах учні докладніше ознайомлюються з фразеологічними зворотами в курсі української мови (5 клас) та літературного читання (3, 4 класи). В основному вони вивчають народні приказки й прислів’я, хоча на практиці часто зустрічаються і з іншими видами фразеологізмів — крилатими словами, фразеологічними зрощеннями, фразе­ологічними єдностями та сполученнями.

Фразеологічні звороти надають мовленню яскравості, полегшують його запам’ятання, тому вчителі, як правило, використовують найменшу можливість ознайомити учнів з ними.

Граматичний матеріал можна вважати засвоєним тільки тоді, коли учень не лише сформулює правило, а й легко наведе до нього приклади. Для цього нерідко дуже зручно вдаватися до фразеологічних зворотів, зокрема приказок і прислів’їв, оскільки вони легко запам’ятовуються й легко відтворюються.

Даючи семикласникам поняття про дієприслівник, можна запропонувати для розгляду кілька фразеологічних зворотів, наприклад: Не взявшись до сокири, не зробиш хати; Не спитавши броду, не лізь у воду; На світі живучи, довіку вчись.

Учні знаходять дієприслівники. Потім усно встановлюємо їх ознаки, спільні з дієсловом і прислівником. Розглядаємо форми знаючи і спитавши. Діти відзначають, що у форм знаючи і спитавши близьке з дієсловами знати і спитати лексичне значення, спільні основи (знаючи — знають — знати), спільний вид (знати — знаючи) — недоконаний, (спитати — спитавши — доконаний), що обидві форми — неозначена форма дієслова і дієприслівник — однаково мають залежні слова: жити на світі — живучи на світі; не спитати броду — не спитавши броду.

Нарешті разом з учнями відзначаємо, що дієприслівник, як і прислівник, не змінюється. Щоб довести це, вдаємося до перефразування фразеологічного звороту, наприклад: Не взявшись до сокири, не зробимо хати; Не взявшись до сокири, ніхто не зробить хати; Не взявшись за сокиру, не зробимо хати.

Таким чином діти засвоюють, що дієприслівники — це особлива форма дієслова, яка має ознаки дієслова і прислівника.

Для закріплення записуємо на дошці кілька прислів’їв, у яких пропонуємо замінити поставлене в дужках дієслово в неозначеній формі на дієприслівник:

  1. Життя — як стерняста нива: не пройдеш, ноги не (вколоти).
  2. Не сунься в воду, не (спитати) броду.
  3. (Стояти) разом біля колодязя, і відро з відром зіткнеться.
  4. (Зробити) діло, гуляй сміло.
  5. Цар — не вогонь, а, (ходити) біля нього, опечешся.
  6. Мани собаку, (мати) кияку.
  7. На здобитки, (підв’язати) литки.
  8. Не хвались, (іти) на торг, а хвались, (іти) з торгу і т. ін.

Учні замінюють інфінітиви на дієприслівники і розглядають їх ознаки. Прислів’я записують у зошити. Далі звертаємо увагу семикласників на те, що дієприслівник завжди означає додаткову дію, яка відноситься до головної дії, і пропонуємо їм для розгляду ряд речень, серед яких неодмінно використаємо і фразеологічні звороти.

Переходячи до вивчення дієприслівникового звороту, розпочинаємо роботу з того, що зачитуємо текст (можна використати для цього вправу 319 з підручника української мови для 7 класу О. П. Глазової) і пропонуємо учням звернути увагу на те, що дієприслівники можуть виступати як одиничними (тобто до дієслова примикає сам дієприслівник: І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину), так і з залежними від них словами (Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну), тобто створювати дієприслівниковий зворот, що виступає обставиною.

Після цього пропонуємо семикласникам знайти дієприслівниковий зворот у 4-5 реченнях. Серед них неодмінно має бути й кілька фразеологічних зворотів (Замовчуючи поганий вчинок, можеш вчинити гірший злочин; Не хвались, ідучи на поле, а хвались, ідучи з поля). Звернувши увагу дітей на розділові знаки в реченнях з дієприслівниковим зворотом, пропонуємо записати кілька речень, в тому числі й фразеологізми, в яких треба поставити розділові знаки.

  1. Розмовляючи з розумним, вживай якнайменше слів.
  2. Багаті, сидячи на печі, калачі їли, а бідні на них робили.
  3. Навчаючи інших, вчимося самі.
  4. На світі живучи, довіку вчись.
  5. Згаявши на жнивах хвилину, втратиш не одну зернину.
  6. 6. Ранком не зробивши, вечором не здогониш.

Опрацьовуючи розділові знаки при дієприслівниковому звороті, звертаємо увагу учнів на те, що деякі дієприслівникові звороти фразеологічного типу комами не відокремлюються: Стояти заломивши руки; Бігти не чуючи ніг; Тікати не пам’ятаючи себе; Говорити не переводячи духу; Мчати не переводячи подиху. Такі найуживаніші вирази записуємо в словнички, щоб діти їх запам’ятали.

Приклади з народної фразеології можна використати і при вивченні виду дієприслівників.

Після розгляду таблиці (вправа 334) пропонуємо учням записати кілька речень, в тому числі прислів’я: Працюючи ударно, днів не згаєш марно; Сидячи на печі, не їстимеш калачів. Діти виписують дієприслівники працюючи, сидячи і розглядають їх на дошці за зразками таблиці:

Дієслова

недоконаного виду

Суфікси дієприслівників

недоконаного виду

Дієприслівники

недоконаного виду

працюють

сидять

ючи

ячи

працюючи

сидячи

Так само працюємо з дієприслівниками доконаного виду. Після ознайомлення з таблицею (вправа 334) учні записують прислів’я: Знявши голову, за волоссям не плачуть; В успіх не повіривши, успіху не матимеш; Не підбігши — не спіймаєш і теж розбирають за поданим у підручнику зразком:

Дієслова

недоконаного виду

Суфікси дієприслівників доконаного виду Дієприслівники

доконаного виду

зняти

повірити

підбігти

вши

вши

ши

знявши

повіривши

підбігши

Пояснюючи творення дієприслівників, говоримо учням, що в українській мові дієприслівники утворюються за допомогою й інших суфіксів. Подекуди в українській мові вживаються форми дієприслівника на -я. Зустрічаються вони у фразеологічних зворотах (Зліпив дядя, на себе глядя) та в поетів минулого (наприклад, у Т. Шевченка: Заспіває козаченько, ходя по долині). Ці форми, що тепер зберігаються лише в окремих виразах завдяки потребам ритмомелодики, в давній українській мові були поширеними.

У цілому ряді фразеологічних зворотів дієслово може виступати в різних формах. Дібравши такі звороти, можемо дати семикласникам завдання: скласти речення з фразеологічними зворотами, поставивши дієслово у формі дієприслівника. Наприклад, пропонуємо учням фразеологічний зворот: Знайти спільну мову. Учні складають речення: Знайшовши спільну мову зі школярами, вожата організувала в загоні багато цікавих заходів.

Для такої роботи можна використати звороти:

покласти на обидві лопатки;

розбити глека;

не чути під собою ніг;

заводити мову;

не проронити й слова;

наштовхнути на думку;

намилити голову;

замилювати очі.

Звісно, пропонуючи для роботи ті чи ті фразеологічні звороти, вчитель повинен упевнитися, чи учні розуміють їх зміст, пояснити ті з них, яких вони не знають; деякі вирази діти можуть записати в словничок.

Після виконання цієї роботи робимо аналіз дієприслівників, визначаємо їх вид, пояснюємо їх утворення, вживання розділових знаків у реченні.

Ознайомлюємо семикласників також з тим, що часто до одного фразеологізму в українській мові можна дібрати кілька відповідників, наприклад: не жаліючи сил і не шкодуючи сил; спіймавши облизня і шилом потоки вхопивши та ін.

Тут, при нагоді нагадавши, що таке лексична синоніміка, з метою здійснення наступності в навчанні ознайомлюємо дітей з поняттям фразеологічної синоніміки.

Значення всіх фразеологічних зворотів, з якими ведеться робота, пояснюємо (для цього можна використати «Фразеологічний словник» Н. О. Батюк та «Словник українських ідіом» Г. М. Удовиченка). Пізніше встановлюємо з учнями, що до багатьох фразеологічних зворотів можна дібрати слова-синоніми, добираємо їх: Спіймавши облизнябезрезультатно; Знайшовши спільну мовупорозумівшись; Шилом патоки вхопившибезрезультатно; Засукавши рукавистаранно; Спустивши рукавинедбало; Опустиши рукизневірено.

Провівши з фразеологічними зворотами таку роботу, яка має велике значення для розвитку мовлення учнів, на цьому самому матеріалі даємо граматичне завдання: знайти дієприслівники, визначити їх вид, вказати будову дієприслівника, знайти слова, що залежать від дієприслівника.

З метою здійснення диференційованого навчання можемо підготувати для різних груп учнів різні види завдань. Для сильніших учнів готуємо картки Гра «Конструктор» із завданням підібрати і ввести дієприслівники у речення замість трьох крапок:

  1. Добра …, кращого не шукай.
  2. … голову, за волоссям не плачуть.
  3. … брати, умій і віддавати.
  4. … солодкого, не захочеш гіркого.
  5. …, не плач, а, … не радій.
  6. До роботи …, а до танців … .

Довідка: добувши, стявши, умівши, скуштувавши, згубивши, знайшовши плачучи, скачучи.

Іншій групі учнів роздаємо картки із завданням відтворити прислів’я. Школярі з довідки добирають відповідні частини до таких зворотів:

1   не спечеш яєчні.

  1. не бери руками.
  2. хати не зробиш.
  3. не кінчиш.
  4. калача не їсти.

Довідка: не розбивши крашанки; не поговоривши з головою; не взявшись за сокиру; не почавши; не терши, не м’явши.

Завершуючи вивчення теми «Дієприслівник», можна дати семикласникам творчу роботу, в якій треба використати знайомі їм фразеологічні звороти з дієприслівниками. Фразеологізм може бути заголовком — темою або висновком. Так, учням пропонується скласти в класі твір-мініатюру на тему «Не хвались, ідучи на поле, а хвались, ідучи з поля». Учень К. написав:

Коли ми йшли до лісу збирати лікарські рослини, Петро нахвалявся, що він збере найбільше. Але потім виявилося, що він набрав більше бур’яну, ніж корисних рослин, бо не вмів їх розрізнити. Тоді Галя й сказала: «Отож, Петре, не хвалися, йдучи на поле, а хвалися, йдучи з поля». А потім взялася йому допомагати.

Робота над таким твором спонукає дітей заглибитись у зміст фразеологічного звороту, глибше зрозуміти його значення.

З інтересом учні виконують роботу, коли вони самі мають дібрати фразеологічний зворот і написати за ним твір-мініатюру.

Шкільна програма передбачає вивчення народних прислів’їв і приказок напам’ять за вибором учителя. З великою користю для загального розвитку дітей учитель може вибрати для вивчення напам’ять кілька прислів’їв з дієприслівниками, наприклад: На світі живучи, довіку вчись; Друга шукай, а знайшовши — тримай; Не спитавши броду, не лізь у воду; Умівши брати, умій і віддавати.

Усі згадані вище види самостійних робіт можуть бути застосовані як у класі, так і в позакласній роботі.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 5 з 5)
351

Магазин UROK-UA.com

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 коментарів

  1. Наведені рекомендації дають можливість розібратися, які фразеологізми краще сприймаються учнями певного віку та в які форми роботи запропонувати дітям для кращого запам’ятовування. Видно аналітичну роботу вчителя з даної теми. Цікавими є зв’язки з іншими темами, наприклад, дієприслівником. Хоча методичною розробкою, як колеги, я б дану роботу не назвала. Дякую)

  2. Методична розробка якісна, готова до використання на практиці. Спостерігається цілеспрямована й систематична діяльність вчителя для досягнення певної навчальної мети. Наведені приклади змістовно доповнюють розробку, мають виховне значення.

  3. Дану публікацію можна розглядати як завершену методичну розробку по темі ” ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗВОРОТИ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ”, як приклад практичного застосування вивченого граматичного матеріалу до збагачення мовного запасу учнів та розвитку їх розумових здібностей. Володимир Григорович при вивченні теми застосовує диференційований підхід, що дає можливість розкрити здібності кожного учня, досягти максимально можливого (залежно від здібностей) результату. Відчувається, що вчитель, дбаючи про наступність в навчанні, працює і на далеку перспективу; підібрані ним прислів’я, приказки враховують не тільки навчальний, а й глибинний виховний аспект.

  4. Без сумніву, вивчення фразеології збагачує школярів духовно, це робота над поповненням словникового запасу та вироблення комунікативних умінь. Цю тему діти дуже люблять . На прикладі вивчення теми ” Дієприслівник” учитель з власного досвіду показав використання граматичного матеріалу. Звертається увага на диференційоване навчання , творчі завдання. Я думаю, що молодим колегам дана розробка буде практичною та цікавою . Дякую.

  5. Навчаючи інших, вчимося самі, так! Дякую за публікацію, в якій зібрані найуживаніші фразеологічні звороти. Для вчителів української мови Ситар В. Г. запропонував методичну розробку до вивчення теми “дієприслівник”, а мені допомога для розвитку навичок написання лаконічних коментарів. Дякую.