Нейропсихологічні чинники розвитку психічних процесів для дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення

Проблема порушення мовлення у дітей дошкільного віку є досить актуальною, оскільки з кожним роком збільшується кількість дітей з порушенням мовлення. Важливість зазначеної проблеми зумовлена тісним зв’язком мовленнєві патології з успішністю подальшого навчання дітей у школі, їх психологічним статусом, а також соціальною адаптацією в соціумі.

Мовленнєві порушення досліджується науковцями з кінця 19 століття, предметом дослідження вже тоді були основні анатомо-фізіологічні механізми забезпечення мовленнєві діяльності. Проте дослідження й розуміння різних форм мовленнєвих порушень триває і зараз. У сучасній науці визначено різні підходи до проблеми мовленнєвих порушень у дітей: клінічний, психолого-педагогічний, лінгвістичний, клвніко-психолого-педагогічний, та виокремлений на основі останнього – нейропсихологічний. На наш погляд, серед багатьох концептуальних підходів особливої уваги заслуговує саме нейропсихологічний. Сьогодні дитяча нейропсихолонія володіє достатнім арсеналом наукових знань, які підтверджуються значними практичними напрацюваннями і є могутнім діагностико-прогностичним засобом у руках професіоналів.

Розвиток психічних процесів дитини старшого дошкільного віку з порушенням мовлення має бути першочерговою задачею в психолого-педагогічному процесі, а усвідомлення та розробка моделі її формування вимагає емпіричної перевірки нейропсихологічні чинників цього процесу та визначення різних підходів та методів нейропсихологічного супроводу в процесі психолого-педагогічного впливу на розвиток дитини, розвиток психічних процесів зокрема.