Поезія – мова обраних. Інтелектуальність поезії Стефана Малларме. Урок позакласного читання для учнів 10 класу.

Автор: вчитель зарубіжної літератури Хвалько Наталія Віталіївна

Літературні критики стверджують, щоб читати Малларме, треба народитися і жити у Франції. Сам же поет вважав, що не слід шукати конкретних і однозначних тлумачень, найважливіше в поезії – не думки і слова, а мовчання.
Завдання уроку – не детальний аналіз творчості поета та окремих поезій, важливіше , щоб на уроці не було байдужих до поетичного слова та мистецтва в цілому.

---

 

Урок позакласного читання за творчістю С.Малларме для учнів 10 класу.

Тема: Поезія – мова обраних. Інтелектуальність поезії С.Малларме.

Мета: познайомити учнів із життям та творчістю С. Малларме, розкрити роль поета у становленні французького символізму, розвивати образне мислення та навички аналізу поетичних творів, виховувати мовленнєву та читацьку культуру учнів, моральні цінності.

Обладнання: тексти поезій, мультимедійний супровід до уроку, учнівські ілюстрації.

Тип уроку: урок  засвоєння нових знань з використанням ІКТ.

Хід уроку

                                                             Поет – це той, кому при народженні                        

                                                                   вуста блакить невинна опалила.

С.Малларме

І. Організація навчальної діяльності

1.Перевірка домашнього завдання

• Що таке символізм?
• Що спричинило виникнення цього напряму?

2.Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя.
2. Що таке імпресіонізм? (художній стиль, що спочатку сформувався у французькому живописі в 60-70-х рр.. ХІХ ст., в основі якого імпресія – враження, відчуття; мінливі, миттєві стани душі, інтуїтивне сприйняття світу.)

Слайд № 1

Саме інтуїтивне сприйняття світу через певні образи, символи, оновлення поетичної мови принесли у світові літературу французькі символісти кінця ХІХ ст.: Поль Верлен, Артюр Рембо, вивчення їх творчості у нас попереду.

Сьогодні на уроці позакласного читання я запрошую вас познайомитися із поезією для обраних Стефана Малларме, про якого у нас мало писали і ще менше перекладали. Та його художні шукання та відкриття дають право визнати його головним ідеологом і законодавцем руху символістів.

ІІ. Робота над темою уроку

Запис теми, оголошення завдань уроку.

Поезія – мова обраних

• Яке значення ви вкладаєте у слово поезія? З чим його асоціюєте?

Поезія — художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами, поезія — це стан душі.

Асоціації: зорепад, емоції та почуття, буря, бажання, натхнення, мрія, ніжність, сарказм, виклик.

• Кого називаємо обраними? (непересічні люди, жерці, пророки, ті, кому відкривається істина, хто має сакральні знання)

Слово вчителя

Літературні критики стверджують, щоб читати Малларме, треба народитися і жити у Франції. Сам же поет вважав, що не слід шукати конкретних і однозначних тлумачень, найважливіше в поезії – не думки і слова, а мовчання.

Завдання уроку – не детальний аналіз творчості поета та окремих поезій, важливіше для нас, щоб на уроці не було байдужих до поетичного слова Стефана Малларме та мистецтва в цілому.

Слайд № 3

1.Інтелектуальна картка

Літературознавча довідка

Малларме Стефан (1842—1898) — французький поет, визнаний «ідеолог і законодавець» символістського руху, одна з ключових постатей поезії межі XIX — XX ст. Творчі ідеї та художні відкриття цього поета справили значний вплив на розвиток модерністської лірики кінця XIX — початку XX століття.

Відомі твори: «Полудень Фавна» (бл. 1865), «Вікна» (1866), «Блакить» (1866), збірки «Вірші» (1887), «Вірші і проза» (1893).

Поет, філософ, одна з ключових постатей в історії французької та світової поезії кінця ХІХ століття.

Непомітний викладач англійської мови в провінційних ліцеях, поет жив тихо та розмірено, навіть, коли перебрався в столицю.

Зверніть увагу на творчий доробок поета. Поясніть значення слова елітарна поезія.

Отже, зрозуміти поезію Малларме завдання не з легких, лише ті, хто отримує естетичну насолоду від мистецтва, має глибокі знання, інтелект може потрапити до гурту обраних, здатних зрозуміти поезію.

Слайд № 4

2. Рольова гра «Письменницька сповідь»

Своє бачення життя С. Малларме підготували учні, які вивчають французьку мову.

Перекладач

Стефан Малларме не любить гучних промов, проте йому є що сказати шанувальникам поезії. Скажіть, будь ласка, кілька слів про себе.

S.M. n’aime pas les grandes paroles, mais il a fait d’accord sur la raconte douce.

Dites, s’il vous plaît, quelques mots de soi.

Поет

Dans mon âme profonde je suis seul. Au contraire de mes compatriotes connus comme Bodler, Verlene et Rembat. Je ne’gociais des avantures, je voulais les e’viter. C’est pourquoi ma vie n’a pas les histoires inte’ressants, ‘a qui parlent les journaux publiques. Ils me fait comme un grand original: Je vois et je ne vois rien, outre les affaires de chaque jour. Je vois des joies exte’rieures et des de’sordres.

Перекладач

У глибині душі я самітник. На відміну від моїх відомих співвітчизників Бодлера, Верлена, Рембо я нехтував авантюрами, намагався уникати пригод. Тому моє життя позбавлене цікавих історій, котрі смакують масмедіа, роблячи з мене великого оригінала, я вдивляюся і нічого не бачу, крім повсякденних справ, хіба що внутрішні радощі та розчарування.

Як ви ставитеся до життя?

Votre attitude envers la vie?

Поет

Oui, peut-être je suis pe’ce’miste, et la cause  de cela c’est mon triste enfance. Ma m`ere est mouru, quand J’ai eu seulement 5 ans. A quinze (15) ans j’ai perdu la soeur cadette. A ce moment je m’inte’ressait les thèmes tristes et la mort dans les poésies.

Перекладач

Та я, мабуть, песиміст, і причина цьому моє сумне дитинство. Моя мати померла, коли мені було лише 5 років. А в 15 я втратив і молодшу сестру. Саме тоді мене почала цікавити тема смерті та інші похмурі теми в поезії.

Яке ваше ставлення до слави?

Votre attitude envers la gloire?

Поет

Je ne pensais jamais de la gloire, elle m’a trouvé. Je rêvais toujours de quelques chose. Comme j ‘était inquiète alchimique, je voulais bruler tout mon bien mobile et n’est pas mobile, pour jeter des bûches dans le feu de grand en plusieurs volumes livre de mon rêve.

Перекладач

Я ніколи не дбав про славу, вона сама знайшла мене. Я завжди мріяв про щось. Як неспокійний алхімік, я був готовий спалити все своє рухоме і нерухоме майно, аби підкинути дров до вогнища Великого Творіння – багатотомної Книги моєї мрії.

3. Повідомлення учнів-біографів

Слово вчителя

Земне життя митця було лише приводом для життя духовного – для написання Великої Книги. Поетичні твори, що вийшли з-під його пера, він вважав фрагментами, уламками цієї Великої книги.

Яким же був шлях Малларме у літературу?

Слайд № 5

С.Малларме народився в родині дрібного службовця в Парижі у 1842 році. Вихователькою Стефана після смерті матері стала бабуся. Він змінив декілька пансіонів та ліцеїв, але в жодному з них не почувався затишно. Душевний комфорт знаходив лише під час читання та написання віршів у романтичному дусі. Але захоплення літературою не схвалював батько. У листі до бабусі й дідуся Стефана він писав: «Ви побачите, що ваш онук мріє про поезію і захоплюється Віктором Гюго, зовсім не класиком. Ця сумна обставина не сприяє його вихованню».

Зміну поетичних інтересів Стефана викликала втрата молодшої сестри: його починає цікавити смерть, фізичний занепад та інші похмурі теми. Саме тоді розпочалося захоплення юнака творчістю Шарля Бодлера, який стає одним із його кумирів. Викладач літератури в ліцеї порадив познайомитися ще з віршами поетів-парнасців Леконта де Ліля, Банвіля і Готьє. Від них молодий поет і успадкував розуміння життя як самотнього подвигу, присвяченого Мистецтву заради нього самого.

Я хочу доповнити, що за тієї доби власним мистецтвом не вдавалося заробити на хліб, тому, маючи знання англійської мови, Малларме вчителював у провінційних і паризьких навчальних закладах. До речі англійську він вивчив, щоб читати твори улюбленого Едгара По. Нелегка праця на педагогічній ниві часом заважала йому творити і думати. Невдячні учні кепкували з вчителя-дивака, проте, незважаючи на всі перешкоди, Малларме продовжував писати.

Поетичні твори Малларме-студента виходять друком на початку 1860-х років у паризьких часописах.

Публікація в першому випуску альманаха «Сучасний Парнас» у 1866 р. таких віршів, як «Вікна», «Квіти», «Жах», «Блакить», «Морський вітер», засвідчили зрілість та майстерність молодого поета, але викликали різке неприйняття у батьків учнів ліцею, в якому він викладав. Внаслідок їхніх протестів Малларме перевели спочатку до ліцею Безансона, а згодом – до Авіньйона. Невдовзі він, за власним зізнанням, пережив масштабну духовну кризу, яка справила значний вплив на його світобачення.

Знаменною подією у його письменницькій біографії стала робота над перекладами на французьку мову віршів, оповідань, есе Едгара По.

У середині 1860-х рр. Малларме почав працювати над поемою «Іродіада», в основу якої поклав біблійну історію про загибель Іоанна Хрестителя. Творчий процес відбувався досить болісно. До цього твору поет повертався протягом усього життя, але він так і залишався незакінченим.

Переїзд до Парижа в 1871 році дав змогу Малларме особисто познайомитися із багатьма французькими митцями: Полем Верленом, Емілем Золя, Мане.

Час від часу, аби заробити гроші, він публікував навчальні книжки «Англійські слова», «Стародавні боги», навіть видавав газету «Остання мода», для якої під різними псевдонімами писав більшість матеріалів.

Проте головне для Стефана Малларме – Творчість.

4.Мелодекламація

Слово вчителя

Дійсно, головне для Малларме – творчість, дуже інтимна, сугестивна, яка навіює певний емоційний стан.

Перегляд відео, музика Клода Дебюссі.

Прозрение (переклад Романа Дубровкіна)

Печалилась луна. Восторг неуловимый

Рыданьями виол струили серафимы,

И музыка текла с невидимых смычков

В лазурь дымящихся, туманных лепестков.

Ты первый поцелуй узнала в тот счастливый,

Благословенный день, дурманные приливы

Терзали душу мне, пьянея от мечты,

Не оставляющей похмельной пустоты

Сердцам, что навсегда с ревнивой грустью слиты.

Я шел, уставившись в изъеденные плиты

Старинной площади, когда передо мной,

Смеясь, возникла ты под шляпкою сквозной

Из отблесков зари, так в полумраке тонком

Я зацелованным, заласканным ребенком

Следил, как добрая волшебница, во сне,

Снежинки пряных звезд с небес бросает мне.

• Словникова робота:Серафими – ангели найбільш наближені до Бога.
• Які образи, емоції навіяла поезія?

5.Виразне читання та аналіз поезії «Привид» С.Малларме  (переклад Юрія Клена)

Зійшов на місяць сум. Ридали серафими,
В диму над квітами буяли запашними.
І плакали скрипки у ангелів в руках,
І звуки танули в синіх пелюстках.
– Благослови цей день і перший твій цілунок:
П’яніючи, я пив гіркої мрії трунок;
Печалі аромат, що враз обвіяв світ.
Я, мрійник, відчував, зірвавши мрії квіт.
На душу лагідно спускався сум урочий.
Самотній я блукав, у брук втопивши очі,
У брук затоптаний, – без цілі йшов, смутний.
І враз на вулиці, в той вечір золотий,
В промінні, з усміхом і з сонцем у волоссі
З’явилась ти мені, мов фея злотокоса,
Що із дитячих літ являлася вві сні,
Ронивши квітів сніг і зорі запашні.

Слово вчителя

• Який настрій домінує в цій поезії?
• Якою постає мрія?
• Опишіть душевний стан ліричного героя.

Слайд № 6

6. «Світська хроніка»

Крім написання поезій, одним із пошуків Ідеалу стало створення гуртка обраних, члени якого зазвичай зустрічалися в квартирі Малларме.

• Що вам відомо про «Літературні вівторки» поета?
• Скажіть, чи тільки поети були гостями Малларме?

У такий спосіб розроблялася теорія модернізму, а сам Малларме набув статусу «Метра символізму», чиї думки, твердження, оцінки мали незаперечний авторитет і сприймалися як присуд.

• Яке ж враження справляв поет на сучасників?

Рене Гіль із захопленням говорив: «Середнього зросту, міцної й пропорційної статури, він залишався струнким, без худорби; він вирізнявся якоюсь коректністю в усіх рухах. Якоюсь розміреною й витонченою грацією. У виразі обличчя прочитувалась напружена одухотвореність – напружена, але спокійна і полегшена вишуканістю.

Слайд № 7

• Яким ви бачите митця на портреті 1892 року роботи художника Огюста Ренуара? (робота маслом на полотні)

Зображений в задумі, на обличчі немає тіні величі й утоми. Хоча після смерті Поля Верлена саме Стефана Малларме обрали «королем поетів». На портреті він не король, а скоріше філософ, естет, який розмірковує, трохи сумує.

Слайд № 8

• Порівняйте портрети, яким побачив митця Е.Мане?

8.Робота з епіграфом

Слово вчителя

Якось Едгар Дега, відомий живописець-імпресіоніст, який писав також вірші недилетантського рівня, поскаржився Малларме: «Ну й диявольське у вас ремесло! Ідей у мене багато, а створити те, що мені хочеться, я ніяк не можу»

• Як ви гадаєте, що на це відповів Малларме?
• Вірші, дорогий Дега, створюють не із ідей, їх створюють зі слів.

Слово для нього було передусім тією «матерією», з якої витворюється нова поетична реальність.

Поет – це той, кому при народженні

вуста блакить невинна опалила.

С.Малларме

У вірші «Дар поезії» із ранньої лірики поет, на думку С.Малларме, це той, кому при народженні «блакить невинна губи обпалила», хто на все життя приречений пориватися до неї.

• Виразне читання поезії «Блакить» у перекладі Москаленка.
• Що символізує назва твору?

Це не тільки символ високого та ідеального світу, до якого рветься душа поета. Це і бажання вирватися із буденності і водночас – неможливість досягти вершин Абсолютного.

Блакить – це образ-лейтмотив, який по-різному варіюється в ліриці поета.

• Підберіть синоніми до слова блакить.

За Малларме завдання поезії не втому, щоб «назвати предмет», а в тому, щоб навіяти його образ. Його вірші є творчістю глибоко продуманою, «поетичним конструюванням».

9.Компаративний аналіз перекладів поезії «Лебідь»

• Як ви думаєте, про що розповідається у поезії? Які думки навіює назва твору?

Можливо, про кохання, адже лебеді уособлюють вірність,ніжність. Або про весну, час, коли ці птахи повертаються з теплих країв.

Про поета-лебедя і його місце у світі.

• Виразне читання поезії «Лебідь» у перекладі М. Москаленка, М. Драй-Хмари, М. Терещенка.

Незайманий, палкий, з пишнотою пір’їн,

Ударом п’яних крил чи він зламає нині

Забуте озеро, де укриває іній

Прозорих злетів лад, сяйливу твердь крижин?

І лебідь давніх днів згадав: прекрасний він,

Але не звільниться, – у смертному квилінні

Не співано хвали придатнішій країні,

Коли безплідної зими заблиснув сплін.

Струсити може він агоній смуток білий,

Усе, чим обрії всевладні полонили,

Але не вбивчий жах замерзлої землі.

В єдиній, спалахом окресленій місцині

Застиглі сни зневаг на крижаному тлі –

В вигнанні марному покрови лебедині.

Переклад М.Москаленка

Безсмертний, чарівний, скажи, невинний, ти

Ударами крила чи зможеш розламати

Це озеро міцне, де мріє крізь загати

Прозорих зльотів лід, у сяйві красоти?

Як лебедю в житті цей сон перемогти?

Немає більш йому надії заспівати

Про край омріяний і прибраний у шати,

Коли кругом нудьга і крижані світи.

Тремтяча шия снить у білій агонії,

Розбити б простір той, що в інеї завії!

Але гнітить земля, і падає крило.

Мов привид, що застиг в блискучім пориванні,

Самотній лебідь вкрив своє ясне чоло

Презирства гордим сном у марному вигнанні.

Переклад М.Терещенка

• Ви помітили своєрідність перекладацької манери кожного з майстрів українського слова? Який переклад схвилював вас найбільше?
• Чи звернули ви увагу на побудову поезії? Це сонет.

10.Робота в парах

Ідейно-художній аналіз поезії у перекладі М.Драй-Хмари.

Краси пречистої безсмертний гордий син,
ударом п’яних крил чи ти розіб’єш нині
забуте озеро, де покриває іній
прозорий зльотів лід, що не дійшли вершин?

О лебедю, згадай, ти був і є один
прекрасний, та дарма змагатися в пустині:
ти в пісні не сказав, в якій це жить країні,
як мертвої зими засяє сонний сплін.

Ти шиєю струснеш білясту агонію,
одкинеш безміру просторів цих стихію,
але не жах землі, що крила полонив.

І як мара в імлі леліє сяйвом срібним,
холодним сном зневаг навік себе ти вкрив,
о лебедю, в своїм вигнанні непотрібнім!

11. Порівняльний аналіз змісту поезій Ш.Бодлера «Альбатрос» та С.Малларме «Лебідь»

• Сонет Малларме перегукується з ще однією поезією, де йдеться про трагічну долю поета-птаха?
• Які художні прийоми використовує Бодлер? (Паралелізм, антитезу, алегорію. Поет-альбатрос протиставлений матросам, юрбі).
• Які художні засоби у Малларме? (Несподівані метафори «жах крила полонив», «холодним сном зневаг навік себе ти вкрив», епітети «п’яні крила», «мертва зима», порівняння «як мара», алегорія: лебідь – поет – митець.
• На що звертає увагу поет у своєму сонеті про поета-лебедя, на внутрішній світ ліричного героя чи стосунки зі світом?
• Чого прагне лебідь-поет? (Подолати внутрішню кризу, бо зима проникла в його серце й паралізувала творчу волю)
• Доведіть свою думку рядками вірша. («Струсити агоній смуток білий», «вбивчий жах замерзлої землі»
• Який колір переважає в поезії? (відтінків білого)
• Що він символізує? (Білий лебідь – чистоту мрії, протиставлений білизні самотності й смерті)

Отже, світ у поезії С.Малларме подається, як в’язниця, білий, безмежний, неживий простір.

12.Демонстрація учнівських ілюстрацій до сонета.

13.Українські перекладачі творів Малларме

• Як ви думаєте, чи складно переклади поетичні твори?

Поетичний переклад здійснювати складно, тому що середня довжина слів у різних мовах неоднакова, наголос у французькій мові завжди на останній склад.

• Які ще специфічні чинники слід враховувати?

Віршований розмір, риму, знання біографії поета, особливості літературних процесів, традицій тощо.

Деякі літературні критики відносять Малларме до поетів, вірші яких перекласти іноземною мовою неможливо так, щоб зберегти зміст, виражений в поетичному творі.

Сонет «Лебідь» досить популярний серед українських літераторів. Крім М.Драй-Хмари, М.Москаленка, М. Терещенка його переклали О.Зуєвський і Д.Паламарчук. М.Москаленку присуджена премія ім. Г.Сковороди Посольства Франції за переклад книги поетичних і прозових творів С.Малларме, а також він нагороджений  премією Української асоціації незалежної творчої інтелігенції ім. В.Стуса «За подвижницьку працю на українській ниві». Є надія, що і в бібліотеках нашого міста з’являться збірки творів Малларме українською мовою.

Не можна не згадати про творчий діалог Малларме з українським неокласиком Драй-Хмарою. Він не тільки переклав поезію французького поета. А й написав власну сонетну композицію – перефраз «Лебеді».

• Виразне читання поезії М.Драй-Хмари.

Присвячую своїм товаришам

На тихім озері, де мліють верболози,
давно приборкані, і влітку, й восени
то плюскоталися, то плавали вони,
і шиї гнулися у них, як буйні лози.

Коли ж дзвінкі, як скло, надходили морози
і плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни,—
плавці ламали враз ті крижані лани,
і не страшні для них були зими погрози.

О гроно п’ятірне нездоланих співців,
крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,
що розбивав лід одчаю і зневіри.
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття
веде вас у світи ясне сузір’я Ліри,
де пінить океан кипучого життя.

1928

• У чому принципова відмінність парафразу від оригіналу?

Драй-Хмара вірить, що можливе повернення до плідного творчого стану. У фіналі звучить заклик мобілізувати волю, щоб подолати відчай та зневіру. Йдеться про українських неокласиків, які цінною власного життя утверджували ідеал істинного мистецтва.

ІV. Рефлексія

• Чи можна вважати Стефана Малларме новатором поетичного слова?

Так, його лірика мобілізує приховані ресурси мови, її слід сприймати скоріше на інтуїтивному рівні. Він називає не сам предмет, а відчуття від нього.

Не слід шукати однозначних прочитань символів Малларме, тому що всі прочитання однаково можливі.

• Що говорив сучасник поета Валері про «лінгвістичну музику» його віршів?

Що Малларме умів використовувати сприятливі можливості й щасливі випадковості мовлення, діяти незвичайним і несподіваним зближенням слів, свідомий того, що ці зближення таять у собі більший поетичний чар і силу, ніж очевидні словесні значення.

• Поет був упевнений, що поезія є вираженням сенсу буття. Про це йдеться у його вірші «Кинутий жереб ніколи не скасує випадку», написаний за рік до смерті митця.
• Як поет експериментує з формою вірша?
• Про що цей твір?
• З якою поезією французьких символістів перегукується вірш? (А.Рембо «П’яний корабель»)
• У своїй поезії А.Рембо ніби передбачає власну долю, а до якого висновку приходить Малларме? (Кожна Думка – це кинутий жереб, це підсумкове слово над трагічністю людського буття)

V. Підсумок уроку

• Що потрібно, щоб збагнути поетичний світ митця?
• Чи залишається поезія Малларме актуальною у наш час?
• «Вільне письмо»: С. Малларме – це…

Кожен залежно від своєї інтелектуальності знайде у творах поета своє розуміння світу, бо для нього поезія є вираженням через людське мовлення таємничого смислу всіх граней людського буття.

VІ.Домашнє завдання

• Скласти сенкан за творчістю поета. Підготувати творчі завдання.

Р.S. Цікаво думка талановитого естета С.Малларме про те, що для написання вірша треба шукати матеріал, який відповідає змістові та формі більше, ніж папір. Тому він часто писав свої поезії на віялах, бонбоньєрках, чайниках, люстерках, бляшанках, хусточках.

• Творче завдання. Напишіть свій чотиривірш на відповідних речах.

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск