Прислівник як частина мови
Презентація
Автор: вчитель української мови і літератури та світової літератури
Чеботарьова Антоніна Миколаївна
До вашої уваги презентація вчителя української мови і літератури та світової літератури на тему: «Прислівник як частина мови»
Зміст презентації:
ПРИСЛІВНИК – Самостійна незмінна частина мови, яка виражає:
- ознаку дії;
- ознаку іншої ознаки;
- ознаку предмета.
Питання на які відповідає прислівник: де, коли, як, звідки, куди, в якій мірі, чому, скільки, наскільки.
Синтаксична роль прислівника.
1. У реченні прислівник виступає найчастіше обставиною :
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів.
Т.Г.Шевченко
2). Рідше – присудком :
На серці весело.
3). Означенням :
Дорога ліворуч вела в царство лісу
В. Крищенко
4) Підметами і додатками:
Давай не оглядатися назад,
Не обмочила душу хмара чорна.
Давай зайдемо у квітучий сад,
Де є “сьогодні” і немає “вчора”.
В Крищенко
Розряди за значенням:
Якісно-означальні – ЯК?
Місця – ДЕ? КУДИ? ЗВІДКИ?
Часу – КОЛИ? ВІДКОЛИ? ДОКИ? З ЯКИХ ПІР?
Причини – ЧОМУ? З ЯКОЇ ПРИЧИНИ? ЧЕРЕЗ ЩО?
Мети – ДЛЯ ЧОГО? З ЯКОЮ МЕТОЮ?
Способу дії – ЯК? ЯКИМ ЧИНОМ?
Міри і ступеня – СКІЛЬКИ? ЯКОЮ МІРОЮ?
Групи за походженням:
ПОХІДНІ – праворуч, влітку, надворі, по-моєму, всього-на-всього, напередодні, спересердя.
НЕПОХІДНІ – тоді, туди, сюди, тут, там, скрізь, тепер, потім.
Ступені порівняння прислівників:
Вищий ступінь – проста форма, складена форма.
Найвищий ступінь – проста форма, складена форма.
Ступені порівняння прислівників
Звичайний | Вищий | Найвищий | |
Проста форма | Швидко | Швидше | Найшвидше (щонайшвидше) |
Складена форма | Сумлінно | Більш (менш) сумлінно | Найбільш (найменш) сумлінно |
При утворенні вищого ступеня прислівників відбуваються ті самі зміни приголосних, що й у прикметниках: [г], [к], [з] при сполученні з суфіксом –ш- змінюється на [жч]: дорого – дорожче, важко – важче, низько – нижче. [с] змінюється на [шч] (на письмі щ) висо [к]о – ви[шч]е (на письмі – вище).
Деякі прислівники вищого і найвищого ступенів утворюються від прислівників з іншим коренем: добре – краще – найкраще.
Способи творення прислівників
СПОСІБ ТВОРЕННЯ | ПРИКЛАДИ |
Префіксальний | Високо – > невисоко, багато – > забагато |
Суфіксальний | Добрий – > добре, гарно – > гарнісінько |
Префіксально-суфіксальний | Український – > по-українськи, один – > поодинці |
Злиття основ | Ліворуч, босоніж |
Складання однакових або слів близьких за значенням | Ледь-ледь, тишком-нишком,часто-густо |
Перехід інших частин мови в прислівники | Зимою, жаль, гаряче |
НЕ з прислівниками пишемо
РАЗОМ | ОКРЕМО: |
Якщо без не прислівник не вживається: незабаром, негайно,непорушно; | Якщо в реченні є протиставлення: Криві дровагорять не гірше, а краще від рівних (Народна творчість); |
Якщо до прислівника-обставини з не можна дібрати синоніми:невисоко (низько), небагато (мало), неблизько (далеко); | Якщо прислівник є в реченні присудком: Мені в житті довсього не байдуже. В.Сосюра |
Якщо прислівник утворений від прикметника з наголошенимисуфіксами -анн- або -енн-: несказанно, широченно |
Розподільний диктант
Розподілити прислівники відповідно до правил правопису.
не/бавом; не/багатолюдно; не/бажано; не/безплідно, а результативно; не/безуспішно; не/близько, а далеко; не/боязко, а впевнено; не/вгаваюче; не/вгамовано; не/вдало; не/вдогад; не/взабарі; не/відь-де; не/влад; не/навмисно; не/впопад; не/гоже; не/голосно, а тихо; не/гучно, проте приглушено; не/даром; не/задовго; не/квапом; не/мало, а достатньо; не/минуче; не/помалу; не/рідко, не/щодавно; не/швидко, а повільно.
Без частки не не вживається | Можна дібрати синонім без частки не | Є протиставлення |
НІ з прислівниками пишемо
Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом. У цьому випадку він є префіксом: ніде, нізащо, нітрохи.
Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.
Орфографічний практикум
Визначити, у яких випадках не і ні виступають часткою, у яких — префіксом, а в яких — частиною кореня.
Ні/трохи, ні/защо, ні/звідки, ні/туди ні/сюди, ні/так ні/сяк, ні/коли, не/дуже, не/задовго, не/влад, не/даремно, не/інакше, ні/чогісінько, ні/яково, не/одноразово, ні/скільки, ні/почім.
Дослідження-відновлення
Відновити фразеологічні звороти, уставивши з довідки потрібні за змістом прислівники з часткою ні
1) Голкою… ткнути. 2) Як… нічого. 3) …у світі. 4) І вгору глянути… 5) …б не подумав. 6) Далі вже… 7) …не годиться. 8) Переводиться на…
Довідка: нікуди, нікуди, нінащо, ніде, ніде, нізащо, ніколи, ніколи.
И та і в кінці прислівника
и
Після букв, що позначають тверді приголосні: навскоси.
ЗАВЖДИ!
1) Після г, к, х: пошепки.
2) У кінці прислівників з префіксом по: по-заячи,по-українськи, по-вовчи.
і
1) У кінці прислівників після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні: в цілості,навесні.
2) У деяких прислівниках після ч: тричі, вночі.
Творчий диктант
Утворити прислівники шляхом поєднання іменників з прийменником в. пояснити написання.
в(глибина), в(гора), в(далечінь), в (далина), в(ніч), в(ранок), в (середина), в(купа), в(кінець).
Розподільний диктант
Записати слова у дві колонки:
1) и в кінці прислівників;
2) і в кінці прислівників. Позначити орфограму.
удвіч.., заоч.., восен.., взагал.., декол.., звідк.., дедал.., надвор.., навпомацк..,
вширшк.., всюд.., наодинц.., напровесн.., втрич.., упівсил.., досередин.., віднин.., зовн.., навколішк..
Правопис прислівників на –о, -е
Прикметники: | Прислівники: |
|
|
Висновок: прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, повністю зберігають особливості правопису прикметників, зокрема й творення вищого й найвищого ступенів порівняння.
Дефіс у прислівниках ставлять
Після префікса по-, якщо прислівник має суфікс –е-, -и-, -ому-, -ему- (-єму-) | У складних прислівниках після будь-, казна-, бозна-, хтозна- | У складних прислівниках перед –небудь, -таки, -то | За складання однакових чи близьких за змістом слів |
|
|
|
|
Розподіліть прислівники залежно від написання
Мало…помалу, не…сподівано, до… ладу, ось…таки, не…впинно, в… позику, віч…на…віч, ясно як… треба, часто…густо, з…далека, до… останку, абиде…таки, о…бразливо
через дефіс | разом | окремо |
Розподіліть у три колонки слова залежно від написання
У…трьох, аморально…таки, аби…де, с…тиха, яби…як, ну…ну, рік…у…рік, отож…бо, і в…день і в…ночі, на…щастя, тень…телень, от…таки, рано…пораненьку
разом | окремо | через дефіс |
Самостійна робота
- У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?
А. РІД, ЧИСЛО, ВІДМІНОК;
Б. ЧАС, СПОСІБ;
В. ВІДМІНОК, ЧИСЛО;
Г. НЕЗМІННІСТЬ
- У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники:
А. ставитись по/сусідському, дивитись по/вовчому, взяти за/багато;
Б. за/багато днів, приносити до/дому, відпочивати по/перше вересня;
В. іти по/вовчому сліду, співати по/українськи, кинути на/гору;
Г. підніматися на/гору Ельбрус, іти до/дому, постукати в/друге вікно.
- У якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені
порівняння:
А. ГАРНО, КОРИСНО, ВЕСЕЛО, ЗАВЗЯТО;
Б. РІШУЧЕ, БАГАТО, ЩОЙНО, ДАЛЕКО;
В. ГЛИБОКО, РАНО, ШВИДКО, ЛЕГКО;
Г. ДОРОГО, ГОЛОСНО, ВАЖКО, ЗРУЧНО.
- У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс:
А. ПО/ПЕРШЕ, ПО/ВАШОМУ, НІ/КУДИ, НА/ВЕСНІ;
Б. БУДЬ/ЯК, ПО/БРАТЕРСЬКИ, В/ГОЛОС, НА/ПЕВНО:
В. ХТОЗНА/ДЕ, КОЛИ/НЕ/КОЛИ, НА/БІК, У/ПЕРШЕ;
Г. ПО/НАШОМУ, ДЕ/НЕ/ДЕ, ВІЧ/НА/ВІЧ, ЧАСТО/ГУСТО
- У якому рядку всі прислівники пишуться з нн?
А. ГУМА..О, АКТИВ..О, БЕЗУПИ..О, СО..О;
Б. ВІДМІ..О, СТАРА..О, НЕСКАЗА..О, ЩОДЕ..О:
В. НЕГАДА..О, САМОВІДДА..О, НЕЗДОЛА..О, ДОРЕЧ..О,
Г. БАГРЯ..О, НЕ ПОРУШ..О, НЕВТОМ..О, НЕВПИ..О.
- У якому рядку допущено помилку в правописі прислівників?
А. ДЕНЬ У ДЕНЬ, БЕЗ КІНЦЯ-КРАЮ, ВІЧ-НА-ВІЧ, НЕ ДО ВПОДОБИ;
Б. НЕ ЗЛО, ЗОЗЛА, ЧАС ВІД ЧАСУ, БЕЗПЕРЕСТАНКУ;
В. У СТОКРАТ, ПО-ДРУГЕ, ЯК-НЕБУДЬ, НАВИВОРІТ;
Г. ПО-МОЄМУ, ПО-ЗИМОВОМУ, ЯК-НЕБУДЬ, РІК-У-РІК.
Дякую. Матеріал дуже гарно і змістовно продуманий. Презентація чудова.
Тема “Прислівник” є однією з найскладніших, а Ваша розробка дозволяє цікаво й змістовно подати матеріал. Чудова презентація. Здається, що після такого уроку учні вийдуть із знаннями і впевненістю, що тема їм зрозуміла.
С задоволенням і користю переглянула презентацію. В презентації згадуться вже забуті мною правила. В роботі вчитель вдало поєднала і теоретичний матеріал, і практику ( і добре, що є “ключ” для завдань). Дякую.
Прекрасна презентація! Дякую! Чи можна її викачати?
Пані Антоніно! Ваша робота охоплює теоретичні відомості та практичні завдання з теми “Прислівник як частина мови”. Дякую Вам за цікавий та доступний матеріал.