Розробка уроку з літературного читання у 2 класі (з оновленого кола читання) “Г. А Фалькович «Дитяча мова», «Віршик про мови”

Автор: вчитель початкових класів Букіна Тетяна Миколаївна

Букіна Тетяна МиколаївнаНа цьому уроці учні знайомляться з творчістю Г.А.Фальковича, вдосконалюють навички свідомого виразного читання. У розробці використані різні форми роботи, що сприяють творчому розвитку дітей.


 

Тема: Г. А Фалькович «Дитяча мова», «Віршик про мови»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, збагачувати словниковий запас учнів , розвивати зв’язне мовлення, виховувати інтерес до читання, любов до рідної мови.

Обладнання: портрет поета Фальковича Г.А., виставка книжок, картки для роботи в групі, в парі, плакат з прислів’ями про мову.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка

1.Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.

Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк

Ро-ро-ро: Доберемось на метро.

Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.

Ру-ру- ру: Заєць обдира кору.

2. Читання скоромовки «дощиком».

Ми плакали –

Не плакали,

Нам плакати нема коли.

3. Гра «Хто більше?»

Скласти із букв слова ромашка інші слова.(Рома, ром, кашка, Маша, каша ,рак…)

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Читання прислів’їв про мову, підібраних самостійно.

– Як розумієте прислів’я?

Слово до слова – зложиться мова.

Удар забувається , а слово пам’ятається .

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

Рідна мова – не полова: її вітром не розвієш.

ІV. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку

1. Переставити рядки, щоб вийшов вірш

Слово до слова –

Буква до букви –

Звучить рідна мова.

І виникло слово.

2. Читання дітьми складеного вірша

Буква до букви –

І виникло слово.

Слово до слова –

Звучить рідна мова.

(І. Січовик)

3. Слово вчителя

– Наша рідна мова – українська мова. Вона мелодійна, яскрава, співуча, чарівна.

Але сьогодні ми з вами будемо говорити і читати про особливу дитячу мову, а також про мову природи, і розповість нам про неї сучасний письменник Фалькович Григорій Аврамович.

V. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

Розповідь вчителя про Г.А. Фальковича

Фалькович Григорій Аврамович народився 25 червня 1940 року в місті Києві.

Український єврейський поет, голова київського єврейського культурно-просвітницького товариства ім. Шолом-Алейхема, Член Національної спілки письменників України. Публікувався різними мовами: українською, російською, англійською, мовами їдиш та іврит.

Значне місце у творчості останніх років посідає поезія для дітей (доброзичлива. іронічна, винахідлива , дотепна і добра).

Його відомі книжки: «Про котів і про собак», «Корова спекла коровай», «Азбука», «Бешкетні вірші» та інші.

1. Читання вчителем вірша «Дитяча мова»

Щира, кльова, щедрослова.

Хай живе дитяча мова!

А дорослу перерослу,

Не люблю я, бо вона –

Перелякана й нудна.

Та-дитяча, не ледача,

Хоч, буває і, заплаче –

Супер – класна, пре-чудова,

Дзвінко – різно-кольорова,

Зрозуміла квітам, звірю,

Кораблю і журавлю,

Я цій мові просто вірю,

Просто я її люблю.

Всім дорослим людям знову

Треба вчить дитячу мову.

2. Бесіда

– Чи сподобався вам вірш?

– Що говорить поет про дитячу мову?

3. Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем і скоромовкою в парі.

щедрослова дорослу

перелякана перерослу

супер-класна зрозуміла

Пречудова дзвінко – різнокольорова

4. Читання вірша мовчки. «Бджілки»

5. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

– Як автор називає дитячу мову?

– Кому зрозуміла ця мова?

– Чи любить поет дитячу мову?

– Як ви думаєте чи любить він дітей?

– Яка головна думка вірша?

6. Читання за диктором.

7. Робота в парі

Відшукати риму

кльова- …(щедрослова)

вона- …(нудна)

дитяча-…(неледача)

пре –чудова-…(дзвінко-різно –кольорова)

журавлю-… (люблю)

знову-…(мову)

Фізкультхвилинка

8. Виразне читання вчителем вірша Г.А. Фалькович «Віршик про мови»

В кожній мові, в кожнім слові –

Роздум, радість чи журба.

Мову хвилі знає річка,

Мову річки знає берег.

Мову берега –верба.

Мову квітів знає бджілка,

Мову білки знає, гілка,

Мову гілки – мурашиний

Зосереджений народ.

Знає вітер мову білки,

Знає вітер мову гілки,

Річки, пташки і мурашки –

Тож бо вітер – поліглот.

Як він вернеться згори –

Ти із ним поговори,

Та завжди собою будь:

Рідну мову не забудь.

9. Словникова робота

Поліглот – людина, яка володіє багатьма мовами.

– Про чиї мови говорить поет ?

Читання багатоскладових слів вірша «луною» за вчителем

Мурашиний вернеться

Зосереджений поговори

10. Читання ланцюжком.

11. Вибіркове читання

– Що є в кожній мові ?

– Хто і яку знає мову?

– Чому вітер у вірші названий поліглотом?

– До чого закликає поет?

-В яких словах виражена головна думка вірша?

12. Читання в парі

13. Робота в групі

1) Відповісти на питання

– Хто яку мову знає?

– Як ви думаєте чому це так?

2) Підібрати з вірша відповідні слова

річка -…(мову хвилі)

берег -…(мову річки)

верба -..(мову берега)

бджілка -…(мову квітів)

гілка -…( мову білки)

вітер -…(мову гілки, річки, пташки, мурашки)

VІ. Підсумок уроку

Гра «Незакінчене речення»

  • Я познайомилась (познайомився) на уроці ….
  • Цікаво було…
  • Найбільше сподобалось мені…
  • Я навчилась(навчився) …
  • У мене виникло бажання…

VІI. Домашнє завдання

Вразно читати вірші Г.А.Фальковича

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 коментарів

  1. Розробки уроків за оновленим колом читання зацікавлять багатьох колег. тому дякую за публікацію. На уроці присутні всі необхідні види робіт. Учні працюють колективно, в групі , парі. Опановуючи новий матеріал, розвивається зв*язне мовлення школярів, творче мислення.

  2. Урок цікавий за своїм змістом. Вчитель працює над розвитком мовленнєвих вмінь, над змістом прислів’їв, збагачує словниковий запас. Види роботи над творами продумані. Я вважаю що треба було б почути думку дітей саме про їх мову, адже мова наших дітей часто “засмічена”. Працюючи над “Віршиком про мову”,показати багатство, барвистість мови.

  3. Дуже важливо знайомити учнів з творчістю сучасних поетів.Але в уроці ви не розкриваєте особливості, якусь ізюминку творчості саме цього поета. В обладнанні до уроку є “виставка книжок”-це добре! Та треба було попрацювати з нею на уроці, можна було задати додому прочитати інший твір цього автора.

  4. Урок літературного читання чіткий за структурою, що відповідає його типу, методично грамотно побудований. Значна увага на уроці відводиться теоретичному матеріалу, я б радила давати учням завдання опрацьовувати вашу інформацію вдома, а на уроці більше працювати над самим текстом, його сюжетом (без вживання терміну). Ми повинні вчити дітей аналізувати, розуміти послідовність подій, працювати з інформацією, а не просто пасивно її сприймати.

  5. Не зрозуміло, як ви розпочали урок. Організаційний момент дуже важливий для настрою класу на урок. Розповідь вчителя про письменника,на мою думку,для 2 класу не цікава і важка для сприймання.

  6. Урок літературного читання побудовано методично вірно. Велика увага звертається на збагачення словникового запасу та на вдосконалення навиків читання школярів. Вирішенню даних питань сприяли різноманітні види роботи над текстом, робота з деформованими реченнями. Вдало поєднувалась колективна, групова та робота в парах. Урок цікавий, науковий. Щире спасибі!