Розвиток компетентностей школярів засобами мистецтва

Автор: вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури Сніховська Надія Андріївна

Серед видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистого розвитку, громадянського і духовного становлення підростаючого покоління, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває емоційно – чуттєву сферу, поглиблює знання, інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру, що цілком відповідає основним завданням естетичного виховання.

Уроки образотворчого мистецтва – це невичерпні можливості загального розвитку школярів, метою яких є формування естетичного ставлення учнів до природи, праці і життя, виховання інтересу і любові до мистецтва, образного сприймання, логічного мислення, просторових уявлень, фантазії, формування інтересу учнів до створення композицій на реальну тему.

На виконання цих завдань, визначених програмою з образотворчого мистецтва, спрямовую свою діяльність.

Актуальність проблеми, над якою працюю протягом останніх років, полягає в тому, що дуже важливим в сучасній методиці образотворчого мистецтва є удосконалення процесу навчання на уроці шляхом розвитку творчих здібностей школярів. Саме це є основою удосконалення, самовдосконалення особистості, її духовного розвитку. Моє стійке переконання в тому, що кожен учитель формує свою педагогічну систему, яка допомагає створити найоптимальніші умови для максимального творчого розвитку школяра.

Вагомість проблеми, напрацювання та узагальнення знахідок і зумовили вибір теми досвіду «Розвиток творчих здібностей школярів як основа самовдосконалення особистості, її духовного розвитку».

Мета досвіду: реалізувати творчий потенціал учнів, виховати духовно розвинену особистість, здатну до самореалізації, самовдосконалення.

Пріоритетними напрямками моєї діяльності є:

• формування навичок творчого саморозвитку;
• використання проблемно – пошукової, ігрової діяльності для розвитку пізнавального інтересу;
• робота в групах, парах;
• підбір форм і методів для самовдосконалення, емоційного та естетично – духовного збагачення;
• застосування інновацій;
• поєднання урочної і позаурочної діяльності.

Переконання, розвиток творчих здібностей учнів може забезпечити особистісно – діяльнісний підхід до вивчення образотворчого мистецтва, який передбачає співвідношення різних видів діяльності на основі принципів:

• системності;
• індивідуалізації;
• співробітництва;
• послідовності;
• перспективності;
• модернізації образотворчої освіти.

Роботу по підготовці до уроку розпочинаю з визначення мети. Великого значення надаю мотивації навчальної діяльності. На усіх етапах уроків застосовую ефективні методи, прийоми, способи, шляхи, які дають змогу розвивати здібності учнів, їх творчий потенціал:

• асоціації;
• тренінги;
• інтеграції;
• імпровізації;
• ігри;
• ІКТ;
• нетрадиційні уроки;
• інтеракції;
• екскурсії;
• проекти.

Скажімо, обов’язковою складовою кожного уроку є емоційне входження в тему. Для цього використовую музичні, поетичні та візуальні асоціації, що збагачують образну уяву дітей. І вони відтворюють цю уяву в художньому слові й засобами графічної та живописної мови. Наприклад, називаю дітям слово «ніч». І вони починають фантазувати. Звичайно, кожен в міру своїх можливостей: хтось називає окремі слова, інший словосполучення, в когось виникають несподівані образи, що виливаються у віршові рядки.

Загадки ночі

Ніч – це місяць, зорі,

Ніч – це диво,

Ніч – це казка,

Ніч – це темінь,

Ніч – царина лиха.

Фантазування зі словом «дерево»

Вічне дерево життя.

Старі дерева – стражі життя і життєвої мудрості. Адже вони зберігають у своїй пам’яті всі події, які проходять повз них.

Дерево – живе, неповторне, може передавати настрій. То воно тремтить під час грози, то хвилюється під час вітру, то спокійно спостерігає за навколишнім.

Без дерева нема життя, вони легені планети.

Кожне дерево неповторне, воно має свій одяг, який йому дуже пасує.

Наступним кроком є відтворення цих вражень у художніх образах на площині та просторі, з’являються цікаві несподівані за змістом замальовки. Виходячи з уроку, діти вже не можуть забути того, що відчули серцем, почули, побачили і створили самі. Звичайно, винесуть вони з уроку лише добро, красу і любов.

Іноді урок розпочинаю з елементів тренінгових вправ. Наприклад:

Уявіть, що ви в креативному місті, де відбуваються незвичайні події. Навіть вітаються незвичайно, адже і вулиці тут дивні: «Поклінна»», «Усміхнена», «Танцювальна», «Творча». Спробуйте і ви привітатися відповідно до назви вулиці.

А тепер відтворіть свій настрій за допомогою малюнка. Які кольори переважають? Чому?

Або ж пропоную дітям поміркувати і намалювати свій символ. Діти малюють хто сонечко, хто гору, хто дерево (причому, дерева різні), хто квітку. Після цього кожен захищає свій символ і вивішує на дошку. З’являється своєрідна портретна галерея учасників навчально-виховного процесу. Діти розкрилися душею, а отже готові до творчості.

До уроків часто добираю епіграф. І створювати відповідну сугестивну установку на розкриття резервних можливостей уяви і творчої фантазії розпочинаю саме з епіграфа. Наприклад, до одного з уроків добираю епіграф – слова Поля Голена «У живопису, як і в музиці, слід шукати не опису, а заворожуючого навіювання».

Далі коментую:

«Усе, що є прекрасного у житті та мистецтві, твориться на хвилі натхнення і піднесення».

Творців шедеврів мистецтва давно вже немає серед нас, а їх твори продовжують дарувати нам пережиту ними духовну напругу життя і кликати у ту неповторну мить піднесення, натхнення, в якому побували вони. Давайте спробуємо поринути у цей хвилюючий світ, у ту неповторну мить, коли Муза осяйнула, дала піднесення і силу для творення прекрасного, ви відчуваєте, як мимовільно розширяться береги уяви та фантазії, вам захочеться намалювати щось надзвичайне, створити свій шедевр.

Учімося входити у цей світ, використовуючи не лише засоби образотворчого мистецтва, а й музику, адже як казав відомий російський живописець К.Ф. Юон: «Картина – це пісня без слів». Музика малює картини уяви, а художня картина збуджує душу музики. Давайте послухаємо неповторний «Вальс квітів» Шопена. Можете зробити це, заплющивши очі, й, зосередившись на картинах уяви і фантазії, які породжуватиме почута музика.

В ході цієї роботи навчаю школярів переводити чуттєве, інтуїтивне в мовне висловлювання, всіляко сприяючи розкутості учнів.

Потім відкриваю перед школярами світ картин Катерини Білокур. Продовжує звучати музика.

Побудьте кілька хвилин на самоті з картиною. Музика допоможе вам розкрити таємницю навіювання кожної з них. Віддайтесь у полон цій «Пісні без слів». Усамітніться з розглянутими картинами силою власної уяви.

Далі буде щиросердечна розмова:

• Які образи уяви викликали у вас ці картини? Які думки, почуття, асоціації навіяли? Що змусило пригадати? Які бажання викликали?
• Отже, ми з вами побачили чарівний світ картин К.Білокур – це неповторна симфонія кольорів, в яких життєва сила, енергія, позитивні яскраві емоції.

К.Білокур ревно любила усе здорове, прекрасне, досконале. Не переставала дивуватися незбагненній силі землі, скропленій дощем і зігрітій сонцем, вважала, що оті найточніші переливи червоного, жовтого, блакитного, беруться десь з води, землі, світла. Ця художниця, мабуть, одна з перших відкрила світ живої природи. Адже квіти на її картинах дійсно живі і вирішальну роль тут відіграє колір і форма.

Після завершення цієї роботи етап виконання практичного завдання.

Перед тим, як приступити до виконання практичного завдання ,проводжу з дітьми дотиковий» та «нюховий автотренінг.

• Візьміть у руки квітку, одну, другу. Заплющіть очі. Торкніться квіткою до щоки, вдихніть її аромати. Відчуйте, як ці чарівні квіти заряджають вас енергією навіювання і творчості. Спробуйте цей заряд енергії втілити яскравими кольорами, різноманітними формами у ваших роботах.
• Настав час, коли у кожного з вас виникає необхідність спробувати себе у ролі художника. Не бійтеся цього. Адже людина домагається успіхів лише тоді, коли неухильно прагне піднятися над собою. Наше завдання намалювати натюрморт за уявою з будь – яких предметів побуту та квітів у техніці гуашшю.

Тоді ознайомлюю учнів з технікою виконання малюнка, використовую при цьому малюнки – підказки, які є своєрідною опорою. Працюють учні під ту ж музику.

Дякуючи інтеграції з іншими мистецькими жанрами, дотримуючись вимог сугестопедичного навчання, розвивається творчий потенціал учнів, розширюється світосприйняття.

Для того, щоб навчальна діяльність набула творчого характеру, використовую інші форми та методи. Наприклад, імаджинативні ігри – вправи, які активізують психічні процеси, сприймання, мислення, пам’ять, уява. Поставивши перед собою мету, навчити школярів творчості через керовану уяву, чітко усвідомлюю наступні завдання. Навчити дітей відчувати навколишній світ, спираючись на образи уяви як комбінацію набутого досвіду та роботи мислення і пам’яті, навчити мріяти, фантазувати; залучити дітей до техніки творчості (опанувати секрети, способи фантазування, прийоми творчості, вести учнів до створення «закінченого продукту», тобто малюнка, який є цілим, корисним і цікавим, насамперед автору, ці завдання реалізуються вже на етапі імажинативної гри як форми розминки на уроках. Ось деякі ігри – вправи, які я використовую на уроках образотворчого мистецтва.

«Образ букви». На що схожа буква. Розкажіть про її характер, що вона любить, чим цікавиться, намалюйте її колір.

«Образ звука». Обирається комбінований звук: «ачхи, хрю, хі-хі». Завдання «опредметнити звук, описавши його життя, смаки, дії, намалювати його в кольорі.»

«Звукова пляма». Вимовляється або записується звукова нісенітниця. «Гуфорка», «Алокне». За звукорядом і сприйняттям описати і намалювати хто це, що це.

«Конструювання» – Діти називають слова – іменники з двох різних сфер життя. Наприклад: рослинний світ і взуття, або явища природи і їжа. Завдання: об’єднати ці пари слів у малюнку.

«Крапанка». У будь -якому порядку на аркуші паперу діти виставляють двадцять крапанок. Завдання: поєднати крапанки так, щоб вийшов якийсь предмет, річ, тварина. Розповісти про утворений графічний образ.

Такі вправи мобілізують уміння та навички школярів, звільняють дітей від стереотипів мислення, активізують процеси творчої уяви, готують дитину до оволодіння технікою малюнків, які стають справжніми авторськими здобутками школярів. Дякуючи цим вправам, навчаю дітей взаємодіяти з навколишнім світом за законами творчості, саме цей досвід пробуджує душу і серце людини, яка бажає удосконалювати себе і світ.

Часто на уроках пропоную дітям завдання імпровізувати в кольорі – малювати музику, звуки.

Наприклад: даю можливість послухати музику.

Підбираємо ключове слово аби передати настрій музичного твору? Проводжу бесіду:

• Яка музика – добра чи зла?
• Чого у ній більше – світла чи тіні?
• Чи вона динамічна, чи спокійна?

-Подумайте, які кольори можна використати для того, щоб передати образ цього музичного твору, який колорит?

В сучасних умовах інформатизації навчально – виховного процесу у пригоді часто стають комп’ютерні технології. Проводжу уроки з використанням комп’ютера.

Уроки образотворчого мистецтва з використанням комп’ютерних програм сприяють розвитку художньої творчості учнів, їхнього самовираження, розвивають уміння стилізувати зображення, узагальнювати побачене та виділяти основне; стимулюють бажання працювати самостійно (індивідуально за комп’ютером); активізують увагу, уяву, фантазію, спостережливість, нестандартність мислення; викликають інтерес до навчання; підвищують рівень ефективності засвоєння на практиці, пробуджують почуття прекрасного.

Колекцію робіт кожного учня зберігаю у спеціальній віртуальній папці, найбільш вдалі проекти роздруковую.

Важливим чинником естетичного розвитку учнів виступають уроки на природі: уроки-екскурсії, уроки – милування, тощо. «Чудовий краєвид має такий великий вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися. День, проведений серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів навчання»(К.Ушинський).

Під час проведення екскурсій спрямовую спостереження дітей за природними явищами. Реалізувати це завдання допоможе бесіда, що ґрунтується на методі вербального спілкування. Зосереджую увагу школярів на найбільш виразних чуттєвих ознаках предмета чи явища.

Спостерігаючи, аналізуючи, порівнюючи, дитина формує своє особисте ставлення до природи, створює свій «художній образ».

Під час спостереження включаю в процес сприймання всі органи чуття. Ставлю перед учнями такі завдання:

• прислухайтеся до шепоту листя;
• спробуйте переповісти, про що шелестять дерева, гуде джміль;
• вдихніть аромат талої землі, першого клейкого листочка, соснової голочки;
• доторкніться до кори молодої берізки, молодого дуба.
• що ви відчували?
• уявіть себе стрункою тополею, розлогим кленом.

Звертаю увагу школярів на кольорові відтінки, оскільки, як показує практика, діти спрямовують кольори оточуючого середовища однозначно, не помічають розмаїття відтінків. Наприклад, малюючи літній пейзаж, вони використовують один зелений колір для листя дерев різних порід, трав. Тому запитую:

• Який колір листочка берези?
• Чи відрізняється він від кольору дубового листя?
• Чи однаковий колір листочка з обох боків?
• За допомогою змішування яких кольорів ми можемо отримати різні відтінки одного кольору?
• Чи однаковий колір стовбура і гілок верби, берези, тополі?

Після спостереження в класі роблю короткочасні вправи на змішування кольорів, даю учням індивідуальні завдання отримати колір листя дуба, яблуні, вільхи, трави, тощо. Звертаю увагу на заміну кольору залежно від явища повітряної перспективи.

Після проведення уроків-милування природою пропоную учням зробити замальовки з натури з подальшою їх доробкою по пам’яті.

Розвитку творчих здібностей школярів сприяє також ефективно та цікаво організована позакласна робота. Це і гурток образотворчого мистецтва, і засідання «Світлиці художника», і проведення мистецьких вечорів, виставок.

Таким чином, всі вищеназвані види діяльності на уроках образотворчого мистецтва сприяють ефективному формуванню у школярів прагнення до творчого успіху, до самореалізації, самовдосконалення. В учнів пробуджується інтерес, потреба розвивати свої творчі можливості та бажання опанувати світом образотворчого мистецтва, а це в свою чергу має можливість культивувати духовність, формувати естетичне середовище, створює гармонію, забезпечує комплексність формування творчої, духовно багатої особистості.