Сценарій заходу «Блукає вечір випускний в травах запашних…»

Автор: Вчитель української мови і літератури Макота Ірина Іванівна

Розробка святкового вечірнього заходу з нагоди випуску учнів 11 класу зі школи та вручення атестатів. Розрахована на клас з невеликою кількістю учнів (6 учнів)

---

 

Сценарій заходу «Блукає вечір випускний в травах запашних…»

(Музика із «В гостях у казки» . Виходять Мальвіна І Буратіно)

Маль. Ой, Буратіно! Ти що тут робиш? Знов з уроків утік?

Бур. Я…я тут заблудився.

Маль. І де ж ти тут міг заблудитися?

Бур. А ось бачиш скільки людей, я і заблудився.

Маль. Ой і дійсно. А чому їх тут так багато?

Бур. Так сьогодні ж у школі випускний.

Маль. Так тож у школі, а ти ще навіть літери не вивчив.

Бур. Чому це не вивчив. Ось – А,Б,В, Г,Д,Д….(чухає голову) забув.

Маль. А-я-яй, Буратіно, 80 років тому написали казку про тебе, а ти за цей час тільки і вивчив А,Б,В,Г,Д.

Бур. Тобі добре, у тебе пам‘ять хороша, а у мене (стукає себе по голові) дерев‘яна.

Маль. Ось випускники не тільки літери вивчили, а й рахувати , і читати, і географію, і фізику, а ще оці нові…комп’ютерні науки засвоїли.

Бур. І це лише за 11 років? Не повірю!

Маль. А їх навіть на ЗНО перевіряли.

Бур. На ЗНО? А …це як на детекторі брехні, да? Я таке по телевізору бачив.

Маль. Це ще серйозніше детектора. Та всі молодці, справилися.

І у цей червневий вечір випускники отримають атестати.

Бур. Зустрічайте оплесками наших випускників.

(випускники під музику піднімаються на сцену)

(Мальвіна плаче)

Бур. Мальвіно, ти чого плачеш?

Маль. Я теж хочу, щоб у мене був випускний бал, але Карабас Барабас цього ніколи не дозволить.

Бур. Ти так боїшся директора театру?

Маль. Так, боюся, він злий, і за найменшу провину зачиняє нас у темній комірчині, а там павуки і пацюки.

Бур. А наші випускники теж бояться свого директора?

Маль. Ні, що ти, у них директор хороший, любить своїх вихованців і завжди говорить про них тільки гарні слова. От і сьогодні Тетяна Антонівна разом із своїми учнями.

Бур. Запрошуємо директора…………… до привітального слова.

(виступ директора, вручення атестатів, квіти і привітання від батьків та рідних)

1 вип.

От і вручили атестати,

Усі екзамени здали,

Усі книжки ми прочитали

І теореми довели

2 вип.

І от сьогодні, любий друже

Здійснилась мрія школяра:

На випускний наш вечір

Покликала мелодія сумна

(Пісня від випускників «Випускний наш вечір)

Бур. Ти ба які розумні ці випускники!

Маль. Розумні, недарма 11 років вчилися.

Бур. Мальвіно, а коли батьки дізнаються, що дитині пора в школу, мабуть, зразу від народження?

Маль. Ні, що ти. Ось я тобі зараз розкажу.

(На проекторній дошці висвітлюються картинки –супровід до розповіді мальвіни)

Коли народжується дитинка – то велике щастя для батьків.(слайд 1)

Всі його доглядають, балують , голублять. (слайд 2)

А дитинка росте собі, та світ пізнає. (слайд 3)

І в такому блаженстві дитина знаходиться аж до 6 років. (слайд 4)

Потім її вмивають, вдягають і відводять до школи, вчитися. (слайд 4)

Ось такими першачками були і наші випускники. (слайд 5)

А зустріла і навчала їх 4 роки перша вчителька _______ (слайд 6 фото учнів з першою вчителькою)

(Виходить Женя і Олеся)

Олеся. Аж не віриться, що ми колись такими малими були. А скільки хорошого було, правда?

Женя. Правда. От тільки ти іноді була вредненькою.

Олеся. Це я була вредненькою? А хто мене в 1 класі за косички смикав?

Женя. Згадала перший клас. А хто мені в другому води в кросівки налив?

Олеся. А хто мені двійок у щоденник наставив?

Женя. А хто мене книжкою по голові тріснув, що аж зірочки засвітилися?

Олеся. Вони в тебе, мабуть, досі світяться, бо забув, за що я тебе тією книжкою тріснула. Ти ж її у шафу й заховав.

Женя. Ох і вредна ти , Олесько!

Олеся. А ти ще гірший!

Разом. Людмило Максимівно, ну скажіть їй(йому)!

(виходить перша вчителька)

Перша вчителька. Ось так і 11 років тому ви бігли до мене з такими ж словами…

(Виступ першої вчительки) (на екрані фото учнів у початковій школі)

Бур. Я щось не розумію, Мальвіно, закінчили вони 4 класи і на цьому навчання скінчилося? А що ж вони робили у школі ще 7 років?

Маль. Ні, звичайно не скінчилося. Далі учні перейшли у 5 клас, де їх радо зустріла класний керівник ……………………

(виступ класного керівника) (на екрані фото учнів з 5 по 11 клас)

(випускники звертаються до вчителів)

1

Залишилися в минулому шкільні роки,

Веселий, безтурботний дитячий сміх.

Ми не забудемо ніколи школу

І будемо пам’ятати педагогів всіх

2

Спасибі, дорогі вчителі,

За роки, місяці і дні,

Години, хвилини і миті,

Що разом з нами ви провели!

3

За дух добра і єднання,

Тепло душі, і сяйво очей,

За блиск і крила натхнення,

які ви нам дали

4

І щиро побажати вам хочемо ми

Терпіння, успіхів, добрих слів,

хороших оцінок з усіх дисциплін

І вдячності якнайбільше від ваших учеників

5

Хай весни до вас летять журавлями,

А ви не старійте ніколи з роками.

Здоров’я і щастя ми зичим без ліку,

І довгого, довгого, довгого віку.

6

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте Вашу працю вшанувати,

І квіти ці принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувати

(дарують квіти вчителям)

(пісня для вчителів)

Бур. (тяжко видихає)

Маль. Ти чому засумував, Буратіно?

Бур. Так гарно випускників всі вітають: І родичі, і друзі, і вчителі. А в мене нікого немає. Тільки Папа Карло.

Маль. Да щасливі наші випускники, бо поруч з ними завжди їх батьки.

Бур. Якби у мене були такі батьки, то я кожного дня говорив би їм хороші слова, і, може, навіть алфавіт скоріше б вивчив.

Маль. А наші випускники теж вдячні своїм батькам і хочуть сьогодні їм про це сказати.

(привітання батькам)

1

Дорогі наші батьки! Без вас не було б і наших злетів, бо ваша підтримка,ваша віра в нас допомагали нам долати рік за роком , крок за кроком шкільну науку

2

Це ви нас привели у перший клас,

упевнено тримаючи за руку.

Ви першими повірили у нас

Допомогли засвоїти науку

3

Це ви

Своєю рукою стискали ручку,

Коли писали ми карлючки

Коли рука у нас тремтіла,

То це нам додавало сили.

4

А коли сон скріпляв повіки

Ви брали книжку тихо-тихо

Й дочитували ще сторінку,

Щоб ми отримали оцінку.

5

Це ви будили нас щоранку

Приємним запахом сніданку

А потім ще й портфель складали

Бо ми щось завжди забували.

6

Це мамині дбайливі руки

Вночі,коли дитина міцно спить

Нам підшивали куртки й брюки,

З яких ми виростали вмить.

7

Ви разом з нами підростали

Всі наші таємниці знали.

Добром і ласкою своєю

Ви наші душі засівали.

8

Мріяли, що станемо дорослі

Що побудуєм власне ми життя.

І ось, настав цей день,

Із школи вирушаєм,

Ми у своє доросле майбуття.

9

Спасибі вам, наші батьки,
За теплоту й любов родинну,
За дружбу й спокій у сім’ї
І за турботу щогодинну.

10

За вашу відданість святу
Своїм, уже дорослим дітям.
За людяність і доброту, —
Ми вдячні вам за все на світі!

(пісня батькам « Батьки мої))

(під тиху музику учні звертаються до батьків і ті виходять на сцену стають поруч з дітками)

1 вип.

Немає нікого ріднішого за вас, мої дорогі батьки. Я знаю, що ваша любов буде зігрівати мене всюди, куди б не занесла мене доля. Ви моя сім‘я, а сім‘я завжди повинна бути разом, навіть на цій сцені.

2 вип.

Родинним затишком, любов‘ю і повагою змалечку огортали мене ви, мої дорогі батьки. Я завжди відчувала себе у безпеці, коли ви були поруч. Ви моя міцна стіна, мій тил, моя фортеця. Ви невід‘ємна частина мене, тому ваше місце тут, поруч зі мною.

3 вип.

Мої любі, мої дорогі, мої мудрі батьки. Ви дали мені найцінніший скарб – життя. А потім наповнили це життя любов‘ю. ви підтримували і розкривали всі мої таланти і починання. Та найголовніше – ви навчили мене поважати людей. Я горджуся вами і хочу, щоб ви сьогодні були поруч зі мною.

4 вип.

Тато і мама, ви найрідніші, найкращі, найдорожчі для мене. З вас я беру приклад як жити і працювати. І це ваша заслуга, що я сьогодні на цій сцені, тож станьте поруч зі мною і підтримайте, як завжди.

5 вип.

Мої рідненькі тато і мама, всі ці роки ви оточували мене любов‘ю і турботою, щоб я лише вчилася і могла досягти своєї мети. Сьогодні я хочу розділити з вами радість моєї першої перемоги і запрошую вас на цю сцену, стати поруч зі мною.

6 вип.

Мої любі батьки, Я знаю, що вам було нелегко зі мною. І я вдячний за ваше терпіння, за те, що сприймаєте мене таким, який я є. Моя перемога – це ваша перемога. І я хочу, щоб ви відчули її смак тут, на цій сцені, поруч зі мною .

(батьки на сцені говорять напутнє слово, вручають коровай, співають пісню, написану спеціально в подарунок для дітей.)

(Під музику, танцюючи, виходять Мальвіна і Буратіно)

Бур. Мальвіно, і для чого тобі ці танці. Он мені вже ноги повідтоптувала

Маль. Як ти не розумієш: кожна дівчинка мріє потрапити на бал, зустріти там принца і закружляти з ним у чарівному вальсі.

Бур. Я і не знав, що дівчата про таке мріють.

Маль. От-от, бо до школи не ходиш і нічого не знаєш.

Бур. Ага, раз у нас випускний бал, то повинен бути і вальс.

Маль. Правильно, Буратіно, подивись, які красиві наші випускники: гарні сукні, строгі костюми. Справжні принци і принцеси

Бур. Так, не вистачає тільки вальсу.

(випускники танцюють вальс)

Маль. Як добре, Буратіно, що ми казкові герої.

Бур. Так, бо ми назавжди залишимося маленькими дітками.

Маль. І нас оточуватиме казковий світ дитинства, з яким випускники сьогодні прощаються назавжди.

( Мальвіна і Буратіно співають пісню «Дитинства світ»)

Маль. Дорогі випускники! Нехай ваші серця завжди гріє спомин про щасливу казку дитинства.

Бур. Де залишили ви улюблені іграшки, казки, школу, безтурботність і вірних друзів.

Маль. Та вас чекає майбутнє, хоч і невідоме, але ми впевнені, що прекрасне і щасливе.

Бур. І ми з Мальвіною хочемо подарувати вам ось цей золотий ключик.

Маль. Нехай він відчиняє двері до нових звершень, знань і досягнень.

Бур. Але це ще і ключик від казки під назвою «Дитинство», щоб ви могли, хоч іноді, повернутися до нього.

(буратіно вручає ключик)

Маль. Нехай щастить вам, дорогі випускники.

(пауза)

Бур. А зараз настав час повернення колишніх учнів, сьогоднішніх випускників їх батькам

Маль. Для урочистої передачі запрошуємо класного керівника …………………..

(класний керівник стає між учнями в центрі; учні говорять слова по черзі, дають один кінець стрічки вчителю, а другий тримають в руці і відходять вбік, створюючи півколо; ефектно виглядають стрічки яскраво-жовтого кольору, як промінці. Коли всі слова сказали, вчитель ножицями відрізає кожну стрічку біля своєї руки)

(Звернення випускників до класного керівника + розрізання стрічок)

1 вип. Шановна ……………, всі ці роки ви були поруч з нами, ми звикли до цього і відчуваємо, що наші серця поєднує невидима ниточка разом прожитих шкільних років, як ось ця стрічка .

2 вип. Ви знали про всі наші падіння і злети, про всі наші турботи і сподівання і завжди непомітно підставляли плече, щоб ми не впали, чи ніжно хвалили за найменші перемоги.

3 вип. Ми вдячні вам, що ви тактовно вказували на наші помилки, але й давали можливість бути самими собою,підказували, як опанувати наші непрості характери.

4 вип. Ми вдячні, що ви не відмахувалися від наших постійних запитань: що?чому? і коли? Що знаходили хвилинку просто поговорити, послухати, повеселитися разом з нами.

5 вип. Що не давали нам сидіти на місці, ви своєю енергією заряджали і нас, щоб ми і танцювали, і співали, і в конкурсах участь брали.

6 вип. Пробачте, що , можливо, щось було не так, за наші дитячі необдумані слова, і не таку вже і зразкову поведінку, але усе це не зі зла, а все тому, що ми були лиш просто діти .

7 вип. І от настав той день , щоб розірвати цей зв‘язок, повиростали бо вже ваші діти, тож відрізайте, вчителько, від себе нас, бо час нам у дорогу вирушати.

(вчитель розрізає стрічки, всі беруться за руки і виходять на край сцени)

Кл.кер. От і розірвано останній зв‘язок зі школою. Я передаю вас у руки батьків, щоб вони вас повели у доросле життя. Зустрічайте, батьки, своїх діточок:

(Голосно, роздільно, урочисто оголошує кожного випускника)

Випускник школи Єфременко Євгеній Олександрович

(Мальвіна за руку зводить зі сцени і передає батькам)

Випускниця школи ……………………..(Буратіно поредає батькам)

(за кількістю учнів)

На сцені класний керівник, Мальвіна і Буратіно. Разом:

Щасливої дороги !

(під пісню Н. Май «Відлітають журавлі» батьки виводять дітей із залу)