Театралізоване дійство за мотивами укаїнської народної казки Колобок на новий лад в дошкільній групі.

Автор: Вихователь – методист Горгуль Галина Павлівна

Збагачувати словник дітей словами театр, афіш, квитки,. каса, артисти, театральна зала

---

 

Тема: Казковий сценарій за мотивами української народної казки «Колобок» на новий лад.

Мета:

• ознайомити дітей з поняттям «театр», з правилами поведінки в театрі;
• вчити розуміти й переказувати зміст казки;
• вправляти у використанні різних способів передавання характерної зовнішності, поведінки, тональності голосу;
• розвивати образне мислення;
• збагачувати словник дітей словами «театр», «афіша», «квитки», «каса», «театральна зала», «артисти»;
• виховувати почуття поваги одне до одног, уважне, дружнє ставлення до партнерів по грі.

Декарації: українська хата, дід і баба в українському вбранні, тин, ялинки, костюми звірів, піч.

Матеріал: квитки, афіша, морквина, каса, півник, квіти, листя, дрова, мякі іграшки звірів, атрибути грибів, шишки, пеньок, колобок, корзина з овочами, борошно, сито, яйця, сметана.

Дійові особи:

1. Ведуча – вихователь – методист – Горгуль Галина Павлівна;
2. Колобок – Мосіна Тетяна;
3. Зайчик-побігайчик – Бєля Коля;
4. Вовчок-сірий бочок – редько Артем;
5. Ведмідь косолапий – Іващенко Нікіта;
6. Лисичка-рудий хвіст – Гомзик Кристина;
7. Дівчинка в українському вбранні – Заєць Катя;
8. Дідусь Андрушка – завгосп – Тетяна Володимирівна;
9. Бабуся Марушка – помічник вихователя – Ірина Василівна.

 

Ведуча: Добрий ранок, шановні гості! Ми дуже раді бачити вас у нашому дитячому садку на святі. Ви можете сьогодні залишатися із своїми дітками і подивитися, а також взяти участь в наших заходах. Слово надається нашому завідувачу Білобрид Галині Володимирівні.

Ведуча: Жили собі дід та баба. От одного разу вранці прокинувся дід, зробив зарядку, вмився. Уже й їсти хочеться йому, а баба все не кличе, уже й по господарству попорався, уже й дров нарубав, піч топить – баба мовчить.

Дід: Бабо, бабо Марушко! Давай уже снідати. Чи ти хочеш мене голодом заморити?

Баба: Ой, дідусю Андрушка і рада б приготувати тобі сніданок та запаси всі закінчилися, треба йти до магазину, а магазин далеко.

Дід: Охо – хо! От біда! Що ж робити?

Ведуча: Замислився дід і придумав.

Дід: Слухай бабо, а пам’ятаєш давним – давно казочку про Колобка? Може спробуєш?

Баба: Та де вже там! Я вже й торбинки з-під борошна повитрушувала. А втім треба глянути.

Ведуча: Пішла баба, глянула – і дійсно трохи борошна назмітала в засіку. Положила сметану, вбила яічко, замісила тісто і спекла Колобка. Гарний спікся Колобок – духмяний, румяний, пишненький. Жалко було їсти його, пішла баба в магазин, купила батон , а Колобок залишився жити з дідусем і бабусею.

Але сумно було Колобку, друзів у нього не було.

І одного разу дід розповів Колобку про дитячий садок. Де жили дружні, слухняні дітки і що в них свято. Вирішив Колобок знайти цей садочок. І от одного разу, коли дід з бабою пішли відпочивати, Колобок утік з дому.

Довго котився Колобок по полям, селам і добрався до лісу. (Звучить музика лісу).

Раптом він почу, що хтось шарудить в кущах, злякався. Заховався. Бачить із-за ялинки вискочив зайчик. Колобок вийшов зі своєї схованки і привітався:

• Здрастуй, зайчику, як хороше що я тебе зустрів.

Ведуча: А зайчик побачив Колобка і говорить йому.

Зайчик: Здрастуй, Колобок. Як вкусненько від тебе пахне, ти такий гарненький. Ти на мене не ображайся, мабуть я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, зайчику, я від бабусі утік і від дідуся утік, і від тебе втечу, але мені не хочеться тікати, я хочу з тобою подружитися і знайти дитячий садок «Сонечко», там у них свято. Хочеш, пішли зі мною.

Зайчик: але мені нічого їм подарувати. Я знаю, я візьму солодку морквину, в ній багато вітамінів.

Ведуча: Покотився Колобок далі, а з ним і Зайчик-побігайчик. Котиться Колобок, а тут із-за ялино Вовчик – сірий бочок вибігає.

Вовк: Колобок, Колобок, я зранку нічого не їв, я тебе зараз з’їм.

Колобок: Я від бабусі утік і від дідуся утік, і від тебе легко утечу, але я хочу з тобою дружити. Пішли зі мною і зайчиком на свято в дитячий садок.

Вовк: Та я б пішов, але в мене немає подарунка. Що ж подарувати? Придумав, нарву я квітів.

Ведуча: Покотився Колобок далі, а з ним Зайчик-побігайчик та Вовчок-сірий бочок, а назустріч їм ведмідь косолапий.

Ведмідь: Колобок, ти так смачно пахнеш, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, ведмедику, а краще пішли з нами на свято.

Ведмідь: Я дуже радий, що ви мене запросили. Але, що ж мені подарувати? Я знаю, я дуже люблю мед,гадаю і дітки його люблять. Понесу мед.

Ведуча: Котиться Колобок, а з ним і його лісові друзі: Зайчик-побігайчик, Вовчик-сірий бочок, Ведмідь косолапий та радіють, що в д/с вони ще знайдуть собі друзів, коли це почула Лисичка-рудий хвіст.

Лисичка: Чула, я чула ви на свято поспішаєте. А мене Лисичку-рудий хвіст візьмете з собою? Скільки я в лісі живу, а в гостях не була. Я їм на обід півника понесу.

Всі звірі разом: Пішли з нами.

Ведуча: Радісно Колобку, друзів-звірів собі знайшов, поспішають до дитячого садочка. А ось і село Андріївка, гарненька дівчинка йде по вулиці, привітались звірі до дівчинки.

Звірі: Здрастуй, дівчинка.

Колобок: Як тебе звати? А ти нам не підскажеш, де вулиця Самойленка, 2а, там дитячий садок «Сонечко». Ми до них на свято поспішаємо.

Дівчинка: Катя, пішли я вам покажу дорогу. Я теж іду в дитячий садок, там у діток свято.

• Ось ми і прийшли.

Колобок: Добрий ранок, дітки! Давайте з вами дружити, танцювати.

Ведуча: Раді діти таким гостям і пішли танцювати.

«Колобок, колобок рум’яненькі щічки.

Ми тебе зліпили, ми тебе любили,

На ніжки поставили, танцювать заставили.

Танцюй скільки хочеш,

Вибирай, кого хочеш».

Вірші про свято.

Пісня «Уселась кошка на окошко» з імітацією рухів.

Ведуча: Але час Колобку і додому повертатися, бо дідусь з бабусею турбуються де подівся Колобок.

Колобок: Я, Колобок рум’яний бок. Дуже мені сподобалось в дитячому садку. Я з вами весело гуляв. Тепер у мене багато друзів. Готовий я іще прийти сюди. А зараз я покотився додому. До побачення.

Діти: До побачення.

Ведуча: Ось і закінчилася весела пригода Колобка. Вам вона сподобалась? Але це в казці так буває – добрі звірі в лісі живуть. А діткам маленьким можно самим ходити по вулиці, до лісу? А чому ні? А з ким можно ходити?

От і казочці кінець, а хто слухав і дивився – молодець! У виставі приймали участь наші артисти:

Колобок – Таня Мосіна,

Зайчик – Коля Беля,

Вовчок – Артем Редько,

Лисичка – Кристина Гомзик,

Ведмедик – Нікіта Іващенко,

Дівчинка – Катя Заєць,

Дідусь Андрушка – Тетяна Володимирівна,

Бабуся Марушка – помічник вихователя – Іра Василівна,

І я ведуча – Галина Павлівна.

Сценарій розробила:

вихователь-методист – Горгуль Галина Павлівна.