Урок української літератури, 8 клас.

Юрій Винничук “Місце для дракона”. Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин.

Автор: вчитель української мови та літератури Дацюк Ганна Анатоліївна

Тема: Юрій Винничук «Місце для дракона». Парадокс: дракон Грицько – поет і християнин.

Мета: удосконалювати навички коментування сюжету, вміння переказувати найвагоміші епізоди, пояснювати підтекст твору, алегоричність образів дракона Грицька, Пустельника та князя; розвивати естетичні смаки учнів, уміння бачити красу і силу художнього слова; виховувати почуття людяності та чесності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ТЛ: парадокс, підтекст, алегорія

Обладнання: художні тексти, цитатні характеристики, комп’ютер, мультимедійна презентація.

Презентація до уроку

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод «Мозкового штурму” (Слайд 1)

• Хто нам нагадає, творчість якого письменника ми зараз розглядаємо?

(Творчість Юрія Винничука) (Слайд 2)

• А що ви пам’ятаєте про його життєвий та творчий шлях?

(учні розповідають відомості попереднього уроку, вчитель доповнює учнівські відповіді)

• Який улюблений творчий метод Юрія Винничука (літературний стиль)?

(Магічний реалізм) (Слайд 3)

• Які ж основні особливості магічного реалізму? Звідки почерпнув Юрій Винничук такий літературний стиль?

( Магічний реалізм – це течія реалізму, у якій органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.)

• Як називається твір Юрія Винничука, який ми почали вивчати на минулому уроці?

(«Місце для дракона») (Слайд 4)

• Який жанр цього твору? Які його особливості?

(«Місце для дракона» – повість-казка. Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в казці, багато вигадки та фантазії, але герої діють протягом тривалого часу.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети.

Отже, ми продовжуємо роботу над повістю-казкою Юрія Винничука «Місце для дракона». Сьогодні ми будемо аналізувати сюжет казки, даватимемо оцінку вчинкам казкових персонажів, переказуватимемо та зачитуватимемо найважливіші цитати та епізоди. (Слайд 5)

Відкриймо зошити та запишімо сьогоднішнє число та тему уроку.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Домашнім завданням було оформлення цитатної характеристики персонажів (Дракона Грицька, Пустельника та князя).

Для економії часу доцільним було б перевірити лише наявність цитатної характеристики в учнівських зошитах (взаємоперевірка, перевірка черговими учнями); саму цитатну характеристику учні використовуватимуть на подальших етапах уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Пообразний аналіз твору (використання цитатних характеристик)

Метод «Еврестична бесіда»

• Учні, із ким із персонажів твору ми знайомимося найперше?

(Із князем) (Слайд 6)

• Що ж це за чоловік? Де він живе? Чим займається?

(Князь жив та правив у Люботині, через те його називали князем люботинським, іншої назви в творі немає.)

• В творі є ось така цитата «Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій»

Чому князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених»?

(В давнину князь робив багато подвигів, а зараз став старим, лінивим, нездатним до боїв, як і усі його підопічні. Ніхто не хотів воювати, тому війна могла князю лише снитися)

• Чи характеризує князя наказ про цілковиту полудневу тишу як людину, що плекає лицарські традиції?

(Ні, цілковита полуднева тиша призвела лише до ліні та нудьги, яка абсолютно не могла спонукати жителів Люботина до пробудження відваги, мужності та прагнення бути лицарем)

«Спокій і затишок запанували в князівстві, и полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну».

• З якою проблемою зіткнуся князь?

(Князь мав доньку Настасію, яку потрібно було вже видавати заміж, але за древнім звичаєм її руку отримає лише лицар, та ще й той, що зробить якийсь великий подвиг)

• А чому ж в Люботині не стало війська?

( Князь сам у цьому винен. «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його»)

• Яка погана риса характеру проглядається у цьому вчинку князя?

(Недалекоглядність)

• Як же вирішив князь вийти із цієї ситуації?

(Воєвода, пан Антось, підсказав новину, що на березі річки Бистриці бачили дракона. Князевій радості не було меж: «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й помолився, а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.») (Слайд 8)

• Чи справді на березі річки Бистриці бачили дракона? Який він був?

(«Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші.»)

• Чи мав дракон товаришів?

(Так він познайомився із Пустельником)

• Хто ж це був за чоловік, цей Пустельник?

(Він колись був воєводою, але «але зажерся із батьком теперішього князя. Мені його безперервні військові походи впоперек горла стали. Воює, воює, а який із того мав хосен? Ані клаптика землі не зумів приточити до Люботина. Плюнув я та й подався сюди»

• Чому Пустельник дуже дивувався із дракона?

(Тому, що то був незвичайний дракон: його не цікавило вбивство людей, він харчувався лише рослинами, мав добре серце)

• Про яку послугу попросив дракон у Пустельника?

(Дракон попросив Пустельника навчити його грамоти)

• Чому Пустельник відмовляв дракона від навчання?

(Не драконове це діло, книги читати. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль.)

Проблемне питання

Як ви розумієте слова Пустельника «…хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде»?

• Який талант відкрився у дракона?

(Він мав хист до написання віршів)

• Отже, дракон мирно жив у печері, нікому зла не творив, читав книги, писав вірші. Але чи довго продовжувалося таке життя?

(Ні, не довго, бо князь оголосив «герць» (бій) із драконом, за переможцю якого князь віддасть в жони свою дочку та свій князівський престол)

• Як відбувався той бій?

(Хоч і з’їхалося багато охочих лицарів, проте бій був невдалий, оскільки дракон, не маючи ніякого бажання проливати чиюсь кров, не виходив із печери)

• Як лицарі вирішили виманити дракона?

(Вони розвели багаття перед печерою, маючи намір викурити його з відти. Але натомість мало не задушили його чадним газом)

• Чому князь звелів загасити вогонь, адже це був непоганий спосіб розправи на драконом?

(Князь переслідував власні інтереси: йому потрібна була не сама смерть дракона, а лицар, який би власноручно зробив би такий подвиг)

• Чи достойна така поведінка князя?
• Отже перший бій був невдалий. Як же все-таки князь домігся свого?

(Через Пустельника Князь познайомився із драконом, втерся йому в довіру і попросив допомогти йому в такому делікатному ділі)

• Як така поведінка характеризує князя?

(Такі вчинки характеризують князя, як підступного й безсоромного чоловіка, який заради власних інтересів здатний легко пожертвувати безневинним життям)

• Як князь продумав план бою?

(Князь, не дивлячись на безсоромність прохання віддати життя заради «спасіння» Люботина, насмілився висунути для дракона ще декілька умов: в князівстві буде оголошено, що дракон викрав князеву дочку Настасію, і вона для правдивості посидить до бою декілька днів у печері, а найголовніше – дракон повинен піддатися у бою для конкретного лицаря – пана Лавріна)

• Хто ж був цей пан Лаврін? Чи правильний вибір зробив князь, що хотів «віддати» перемогу саме йому? (Слайд 9)

(Пан Лаврін був великим лицарем, побував у багатьох походах, здійснив немало подвигів, але, окрім цього, його більше нічого не цікавило: «Державні справи не для мене. Я виріс у сідлі і в сідлі з мечем у руках волію постати перед богом. Як той Святослав Завойовник, що головою наклав у бою з печенігами. Затишне життя на перинах мене мало приваблює.»)

• Чому Лаврін не зміг убити дракона?

(Бо відчував, що дракон не по-справжньому б’ється, він побачив у його очах відчай, біль і бажання жити. Лицарю було шкода дракона. Тому Дракона вбив Лаврінів джура, що стояв збоку)

• Який фінал твору?

(Дракон убитий, новий князь знайдений, до того ж це саме той, кого вподобала молода князівна, але князь не знаходить собі спокою, його мучає совість. Він приходить час від часу на могилу дракона, якого похоронили біля Пустельника, розмовляє з ними, наче із живими, і одного разу й сам помирає біля їхніх могил)

V. Застосування набутих знань

Проблематика твору

Пошукова робота

Завдання:

Знайдіть у тексті цитати, де говориться про патріотичні почуття

• «- А ви оголосіть краще, що мене вбито. Я сидітиму тут і носа нікуди не потикатиму.

– Аякже! А де труп? Ти мені трупа давай, а тоді сиди: хоч сто літ! А хто бачив, як тебе було переможено? Гадаєш, всі такі дурні? Я через тебе, гевала, ночей не сплю, вже третій день п’ю. Так і зіп’юсь до дідькової мами. А що з дочкою буде? А з Люботином? В тебе що – патріотичні почуття притуплені?

– Та ні… але я ще такий молодий… не нажився ще…

– Шкода. Але що робити?»

• «- Так, це правда. Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!

– Що ти говориш?! Ти повинен жити! Життя володаря не варте й одного рядка поета! Ти повинен писати!»

• «- Ну і що? Ваш батько не винен, що мусить брехати. Якби я був справжнім драконом, то й не треба б цієї кумедії.

– Або якби князь був князем… І я – сама собою… І всі люди – людьми… А не драконами. Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в оцій чистенькій сукні.., Нехай побачать, що нема вже кого визволяти…»

• «- …є лицарі і з-за границі, розумієте? Ми в жодному випадку не повинні перед ними острамитися. Але й підтяти вас жоден з них не сміє. Цього ми дозволити не можемо. Герой мусить бути свій. Так би мовити, для історії і для прикладу.

– Чого ви бідкаєтеся? Невже вам невідомо про нашу домовленність з князем?

– Ну-у, нам ще й не таке відомо. Служба, хе-хе. Працюємо в поті чола… Але, бачите, справа делікатна. Князь хоче, аби ви піддалися панові Лавріну, Князівна воліє його джуру. А от я – єдина людина в цьому зачуханому князівстві, котра дивиться не поверхово, а вглиб. Цей пан Лаврін мені не дуже до вподоби. Більшу частину життя пробув за межами краю. Хто й зна, які там вітри в голові у нього.

– Мене це не цікавить.

– Ну, певно, після вас хоч потоп! Але хіба це позиція справжнього патріота?

– До чого тут патріотизм?

– Ну, ви ж бачите себе саме патріотом. Хіба ні? Адже пустельнику так і сказалисьте, що йдете на смерть заради Люботина.

– Ви підслуховували наші розмови?

– Це не суттєво…»

Обговорення

VІ. Домашнє завдання

Відшукати в тексті та виписати фразеологізми, приказки та прислів’я, пояснити їхній зміст. Підготуватися до написання твору-роздуму за основними проблемами казки.

VІІ. Підсумок уроку

Проблемне питання            

Хто ж насправді в цьому творі є драконом, а хто людиною? (Слайд 10)