mail@urok-ua.com

Відкритий урок із української літератури в 11 гуманітарному класі

Автор: учитель української мови та літератури Бершак Світлана Іванівна

Учитель української мови та літератури Бершак Світлана ІванівнаТема: РМ. Дискусія за твором М. Куліша «Мина Мазайло». Вплив імені та прізвища людини на її особистість, успіх у житті, кар’єру.

Мета:  допомогти учням зрозуміти вплив імені та прізвища на особистість людини, усвідомити важливу перевагу особистісних цінностей над звуковою оболонкою власного наймення; розвивати вміння розпізнавати й розуміти справжню вартість речей, почуттів, формулювати свої думки; сприяти вихованню толерантності під час дискусії.

Тип уроку: розвиток мовлення, формування знань, умінь та навичок.

Форма уроку: дискусія з елементами методу проектів.

Хід уроку

Не забувайте, що для людини

Її ім’я звучить найсолодше

І найвагоміше будь – якою мовою.

Дейл Карнегі

І. Організація навчальної діяльності учнів.

Доброго дня, діти! Наше шанування гостям уроку. Він сьогодні не зовсім звичайний. Це дискусія. А розпочати його хотілося б словами американського психолога, фундатора сучасної психології. Одним із кроків до зближення між людьми: «Як здобувати друзів і як впливати на людей». (Робота з епіграфом).

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Учитель: Отже, переходимо до основної теми уроку під таким кутом зору. Микола Хвильовий на початку ХХ століття говорив: «Тільки епохальні п’єси можуть викликати дискусію… і тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси і роблять у театрі епоху».

  • З якого приводу виникла дискусія за сюжетом п’єси (трагікомедії) Миколи Куліша «Мина Мазайло?»
  • Чому цей твір викликав дискусію тоді близько 100 років тому? (порушувала тему українізації чи псевдо).
  • Чому ця драма стала епохальною і залишається актуальною й сьогодні?
  • Чи й справді ім’я та прізвище людини впливає на її особистість, успіх, кар’єру.

На ці питання ми сьогодні й шукаємо відповідь. Чому обираємо саме форму дискусії?

Повсякденне життя потребує від кожного з нас уміння чітко висловлювати й обстоювати власну думку, обґрунтовувати свою позицію. Тому саме на таких уроках ви маєте оволодіти умінням грамотно, вправно, тактовно і ввічливо дискутувати.

  • А що таке дискусія? (Відповіді учнів)
  • Так, це суперечка, викликана розбіжностями в поглядах на якесь питання, коли кожна зі сторін аргументовано обстоює власну думку.
  • Маємо розрізняти: –   дебати;
  • диступ;
  • полеміка;
  • дискусія.

Учитель: отже, ми сьогодні обговорюємо (публічно) питання: «Чи впливає ім’я та прізвище людини на її особистість, успіх у житті, кар’єру?» Щоб правильно та справедливо оцінити вашу роботу на уроці – дискусії, пропоную отримати картки.

ІІІ. Формування знань, умінь,навичок.

  1. Слово вчителя. У родині Мазайлів назрів конфлікт. З якого приводу? (Міняти чи не міняти прізвище).
  • Хто з членів родини підтримує Мину, а хто – навпаки?

(Підтримують: Мина, Рина, Лина, тьотя Мотя; не підтримують: Мокій, дядько Тарас).

  • Кого було запрошено задля розв’язання конфлікту? (Тьотю Мотю).
  1. Рольова гра.

Тьотя: Я бачу, я розумію, але що у вас на вокзалі робиться?

Мати: А що?

Тьотя: І ви отут сидите і не знаєте?

Мазайло: Та що таке?

Тьотя: Не знаєте, що там робиться? Не знаєте, що там написано?

Усі: Ні.

Тьотя: Не бачили? Не читали? «Харків» написано. Тільки під’їхали до вокзалу, читаю великими буквами «Харків». Дивлюся – не «Харьков», а «Харків». Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?

  1. Як ставляться персонажі до вибору нового прізвища Мазайлів? (Відповіді учнів, підготовлені заздалегідь).

Учень 1. Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське» прізвище на щось милозвучніше. Він сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться від усього українства, від «мужицтва» й стане одного дня Сиренєвим, Розовим чи Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину всіх своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього – як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

Учень 2. Син Мокій, «вдарений мовою», без 5 хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло – Квач» звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму й далекий від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим захоплений Мокій – це багатством української мови. Мовні симпатії М. Куліша зробили постать юнака ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, хоча позитивний герой з Моки – ніякий. Він дійсно має глибокі знання української історії, культури, літератури, фольклору. Це романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують.

Учень 3. Тітка Мотя заскорузла в поглядах і жорстока до української мови, історії, культури, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською мовою «Харків», вона цілковито серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по – українськи, вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Дає того не может бить, потому что єтого не може бить нікада?» Українська мова для неї – просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По – моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.

Учень 4. Дядько Тарас теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріальхального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

Учень 5. Інші образи.

  1. Питання до учнів:
  • Як дізнався Мина про зміну свого прізвища?
  • Як він на це зреагував?
  • Як Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості, дізнавшись, що їхнє прізвище змінили?
  • Із чим пов’язує Мина свої негаразди в житті – невдалу кар’єру, навпевненість у діях?
  • Чи змінила зміна прізвища Мини самого героя на краще?
  • Яка розв’язка твору?
  1. Момент дискусії.

Слово вчителя. Отже, причина негараздів, на думку Мини, – прізвище. Його змінили. Негаразди не закінчилися, а – навпаки. То чи впливає ім’я людини на її особистість, успіх у житті, кар’єру? (Довільні відповіді учнів).

Прізвищене така уже й дрібничка, як може видатися некомпетентній людині. Ми маємо право змінювати його. Та чи залежатиме від цього наш характер, ставлення людей, успіх у житті. (Підготовлені відповіді учнів, рекомендовано опрацювати книгу Дейла Карнегі «Як здобувати друзів і як впливати на людей»).

  • Як назвав Мина Мазайло, невдоволений своїм прізвищем, власних дітей? Про що це може свідчити? (Рина – Мокрина, Мокій. Підготовлені відповіді учнів).
  • Чи може ім’я впливати на успіх людини?
  • Чи існує мода на імена? (Презентація учнями інформації про незвичайні для сучасності імена). Дивно на українському грунті звучать «чужі» імена Манана, Сюзанна, Мерісабель, Аміна, Ізаура…
  • Пригадайте курйозні прізвища персонажів класичної української літератури, коли від зміни власного наймення залежало майбутнє героя, його соціальний статус? (Комедія «Мартин Боруля» І. Карпенка – Карого).
  • Які прізвища давали козаки своїм побратимам? (Результати дослідження учнів про козацькі прізвища).
  • Як  такі прізвища можуть впливати на нащадків?
  • То як ви вважаєте, людина робить ім’я чи ім’я людину?
  • Чи подобаються вам власні імена, імена по батькові та прізвища? (Презентація групи психологів про вплив імені на характер людини).
  • Чи вбачаєте ви спільність між значенням власного імені та характеру? (Презентація групи дослідників).
  1. Слово вчителя. Ви вже старшокласники, без 5 хвилин – дорослі, маєте вже свою життєву позицію, власну точку зору з даної проблеми. Як ви ставитеся до «модних» імен? Чи правильно роблять батьки, називаючи своїх дітей незвичними, навіть «штучними» іменами?
  • Чи обов’язково у виборі імені звертати увагу тільки на звучання наймення, чи треба знати, як воно перекладається, звідки походить, що означає? (Підготовлена відповідь на основі проведеного дослідження).
  • Як на творення нових імен впливають історичні події? (Презентація групи істориків).
  • Чи існують певні правила найменування?
  • Що, на вашу думку, зміна імені, що передбачена законом, – це примха чи, може, необхідність? (Довільні відповіді учнів).
  1. Слово вчителя. Трапляються випадки, коли імя ображає людину, її гідність. З таким курйозом зіткнувся й М. Куліш. Зайшов до РАГСУ, щоб пересвідчитися, як можна змінити прізвище, адже не в кожній державі це передбачено законом. (Інформація учня).

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчителя. Отже, заслухавши ваші думки, підсумовуємо всю інформацію стосовно проблеми «Чи впливає ім’я на людину?» Пропоную скласти інформаційне гроно «Що робить людину особистістю, індивідуальністю?» Назвіть чинники, які роблять нас унікальними, не схожими на інших. Це можуть бути природні дані, набуті цінності, результати діяльності.


Успіх     Ім’я     Темперамент     Характер     Зовнішність     Розум

Вміння спілкуватися       Людина           Загальна культура

Власна думка     Життєва позиція     Інтелект     Здоров’я     Кар’єра


  • Яке місце у цій схемі займає ім’я? (Значне, але від одного його особистість змінити не можна. Все залежить від власника імені).
  • Отже, людина робить ім’я чи ім’я людину?

V. Підсумки уроку.

  1. Презентація власної поезії «Життя – це партія у шахи». Слово учениці Мелешко Анжелі.
  2. Слово вчителя. Будь – які невдачі можна пояснювати по – різному. Шукати їх причину навіть у власному імені. Але, як довів М. Куліш у п’єсі «Мина Мазайло», як доводять приклади з життя, успіх людини залежить від неї самої. Ми самі є ковалями власного щастя. А красиве ім’я лише підкреслює нашу індивідуальність.
  3. Повернемося до епіграфа уроку. Скорочуючи дистанцію між стосунками з дорогими вам людьми, не забуваймо слів Дейла Карнегі, американського психолога, бо називаючи ім’я близької особистості ви цим демонструєте свою симпатію до неї.
  4. Значення імен наших гостей (Лариса, Світлана, Галина). Учнівські підготовлені відповіді.
  5. Отже, настав час підбити підсумки нашої роботи. Заповнення учнями карток самооцінки роботи на уроці.
  6. Урок добігає кінця. Дискусію, в ході якої ми дійшли спільного висновку, завершено.

VI. Домашнє завдання на наступний урок.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 коментарів

  1. Урок вартий уваги і високої оцінки. Форма проведення охопила всіх учнів-учасників, спонукала до мисленнєвої діяльності, розвитку логіки, формування громадянської позиції, відчуття себе особистістю тощо. Твір цей подобається учням, проблеми актуальні і зрозумілі.

  2. Проведено “колосальну” роботу в підготовці до відкритого уроку. Ви підібрали питання для дискусії (учні вчаться висловлювати і відстоювати думки); виконуючи завдання, а це для них велика відповідальність. Ваш урок має як навчальний так і виховний вплив на особистість. Успіхів вам, колего!

  3. Дуже вдала форма проведення уроку,на якому використано цікаві та творчі завдання ,які постійно зацікавлюють учнів . Дискусія ведеться легко та невимушено,учні уміють вести розмову .давати оцінку прочитаному. Епіграф використовується і в кінці уроку як висновок до дискусії.

  4. Урок сподовався логічністю, насиченістю форм роботи, завданнями, охоплюючими майже усіх учасників дискусії. Вибір теми дискусії актуальний. Цікаво, що розкривається актуальність теми на класичному творі, його змісті. Урок враховує вік учнів, їх вміння бути самостійними у судженнях та висловлюваннях.

  5. Дуже вдалий урок! Крім роботи над твором, він несе велике виховне значення. Учні мають можливіть висловити свою власну думку, проявивши при цьому толерантніть.

  6. Вдалий вибір форми проведення уроку для одинадцятикласників. Урок Світлани Іванівни порушує важливі проблеми: не просто про імена чи прізвища людей, а й про їхню сутність. Одночасно вчителька не забуває про те , що драма “Мина Мазайло” – це “філологічний водевіль”. Під час уроку використано проблемне питання, асоціативний кущ, елементи рефлексії. Молодець. Тільки одне зауваження: конкретизовувати домашнє завдання. Дякую.

  7. Урок-дискусія пані Світлани має вражаючий виховний потенціал, так як під час обговорення учні дають відповіді на питання: «Що робить людину особистістю, індивідуальністю?» Назвіть чинники, які роблять нас унікальними, не схожими на інших. Дякую!