mail@urok-ua.com

Аналіз стану програмного вивчення літературного читання в 4-му класі та української літератури в 5-му класі

Автор: учитель української мови та літератури Баранова Любов Василівна

учитель української мови та літератури Баранова Любов ВасилівнаЛітературні читання в 4-му класі є тією сходинкою, яка підводить учнів до вивчення української літератури в 5-му класі. Якщо говорити про наступність і безперервність літературної освіти, то слід звернути увагу на те, що як перед учителем початкової ланки, так і вчителем середньої ланки відповідно до вимог Державного стандарту ставляться едентичні завдання. Серед них опанування учнями ключових компетентностей, які забезпечать їх особистісний, соціальний та інтелектуальний розвиток.

Програма для 4-го класу передбачає оволодіння школярами загально- мовленнєвих умінь і навичок (уміння зв’язно висловлюватися, міркувати, спілкуватися) і загальнопізнавальних умінь (знаходити й пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, моделювати й прогнозувати в контексті навчальних завдань). Особливої уваги заслуговує вміння школярів відтворювати інформацію з елементами логічної обробки матеріалу. Воно підрозуміває не тільки формування й розвиток навичок читання, але й уміння аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять, виділених у програмі для 4-го класу як «Літературознавча пропедевтика». Проблема в тому, що вона передбачає лише «ознайомлення школярів з окремими літературознавчими поняттями на початковому рівні», а програма для 5-го класу – уміння розрізняти жанрові особливості літературних творів, пояснювати відмінність прозової і віршованої мови; самостійно визначати теми й проблеми, аналізувати роль художніх засобів тощо. Як дитина може виконати поставлені перед нею завдання, не знаючи визначення необхідних для цього літературознавчих понять (програма 4-го класу пропонує обійтися «без уживання термінів»!)?

Слід звернути увагу також і на те, що підрубрика ТЛ (теорія літератури) в програмі для 5-го класу пропонує – як і програма для 4-го класу – «лише початкові , доступні учням знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні при розгляді художнього твору…». Виходить, що учні 4-х і 5-х класів два роки поспіль отримують тільки початкові знання про поняття, без яких неможливий смисловий і структурний аналіз тексту. У програмі ж зазначено, що «за вимогами Державного стандарту з «Читання» основне завдання цієї складової читацької діяльності – домогтися повноцінного сприймання молодшими школярами тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури».

Постає питання, як же навчити учнів 4-го класу (але вже не на початковому рівні!)

  • розрізняти фольклорні й літературні казки, пояснювати спільне й відмінне в них;
  • практично визначати їх види;
  • практично розрізняти легенди й пояснювати їх відмінність від казок;
  • називати ознаки вірша як жанру, визначати його особливості, тематику, проблематику;
  • розрізняти оповідання й повісті тощо;
  • визначати художні засоби виразності мови.

У 5-му класі , відповідно до програми, прослідковується значне зростання теоретичного матеріалу з підрубрики ТЛ.

Порівняймо:

4 клас 5 клас
  • епітет, порівняння, метафора, повтор, гіпербола;
  • фольклорна й літературна казка;
  • легенда;
  • оповідання й повість;
  • вірш, акровірш.
  • фольклор;
  • фольклорна й літературна казка;
  • міф, легенда, переказ,
  • прислів’я, приказка, загадка;
  • епітет, порівняння, метафора, повтор, персоніфікація;
  • поема, вірш, акровірш;
  • віршована мова (рима, строфа, ритм);
  • драматичні, епічні твори та їх будова.

Безумовно, робити власні оціночні висновки щодо художнього твору учні 5-го класу зможуть лише за умови, що вони знають, розуміють і застосовують ті літературознавчі поняття, які засвоїли в повному обсязі в 4-му класі. І вчитель української літератури повинен певною мірою поглиблювати учнівські знання і на їх основі формувати відповідні ключові компетентності (соціальні, мотиваційні, комунікативні).

Коли ми говоримо про формування й розвиток навичок читання, то тут слід кожному вчителю початкових класів зосередитися на правильності й виразності прочитання літературного твору. Вирішенню цієї проблеми, на жаль, на уроках приділяється мало уваги, і через це спостерігаються в цьому плані значні методичні прорахунки:

  • учні не завжди спроможні самостійно ставити логічні наголоси;
  • деякі з них не дотримуються темпу й ритму мови; пунктуаційних знаків (не відчувають різниці між комою й тире; окличні речення читають як неокличні);
  • часто порушують норми літературної вимови (плутають звуки Г і Г; тверді шиплячі вимовляють м’яко);
  • не можуть емоційно відтворити авторський задум.

Отже, для того, щоб розвивати дитячу особистість засобами читацької діяльності, формувати читацьку компетентність молодших школярів, яка є складовою акмеологічної освіти, необхідно готувати їх до систематичного вивчення курсу української літератури в основній школі шляхом випереджувального навчання. Тільки в такому випадку наші діти будуть спроможні використовувати для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомилися на уроках літературного читання.

Подобається
Подобається У захваті Ха-ха Ого Сумно Злість
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка. Рейтинг публікації: 1 из 5)
ВАС ТАКОЖ МОЖУТЬ ЗАЦІКАВІТИ:
Формування компетентності самоосвіти та саморозвитку учнів на уроках української мови та літератури шляхом організації групової навчальної діяльності... Формування компетентності самоосвіти та саморозвитку учнів на уроках української мови та літератури шляхом організації групової навчальної діяльності Автор: учитель української мови та літератури Гет...
Творчий звіт учителя. Стаття на педагогічну тему. Творчий звіт учителя. Стаття на педагогічну тему. Автор: вчитель української мови і літератури Горпинюк Олена Миколаївна Ця збірка – творчий звіт учителя  намагання підсумувати роботу в методичному ...
Урок позакласного читання у 8 класі “Образ України, ідея нерозривної єдності з рідною землею, алегоричність образів у творі Арсена Зінченка “Дорога у вирій”... Урок позакласного читання у 8 класі "Образ України, ідея нерозривної єдності з рідною землею, алегоричність образів у творі Арсена Зінченка "Дорога у вирій" Автор: учитель української мови та літерат...
1881

Відгуки та пропозиції

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. У поданому матеріалі Любові Василівни підняті важливі питання безперервної літературної освіти.Вони є актуальними для вчителів-предметників української літератури і вчителів-початківців.Вчителька виклала свій погляд на програмне вивчення літературного читання.Дякую