Науково-дослідницька робота з валеології на тему: “Профілактика плоскостопості у школярів”

Автор: вчитель біології Катеринюк Ірина Пилипівна

Зростання захворюваності у зв’язку з різними порушеннями постави відзначається у дітей шкільного віку, і це на сьогодні є однією з найсерйозніших соціальних проблем. Хоч і побутує думка, що плоскостопість – це несерйозна хвороба й нею можна знехтувати. Але при плоскостопості деформується опорно – руховий апарат: різко погіршується опорна функція ніг, змінюється положення тазу і хребта, утруднюються рухи; відбуваються зміни в роботі серцево – судинної системи, що в подальшому житті може призвести навіть до каліцтва. З огляду на це, тема науково-дослідницької роботи є досить актуальною.


 

Мета роботи полягає в тому, щоб експериментально дослідити склепіння стопи в учнів школи, проаналізувати причини виникнення її сплощення чи плоскостопості, а також розробити ефективну методику профілактики плоскостопості.

Під час виконання роботи перед собою поставила такі завдання:

  • Вивчити теоретичний матеріал з даної теми, дати поняття терміну «плоскостопість» та визначити її види;
  • Проаналізувати причини виникнення даної недуги;
  • Опанувати методи дослідження та оцінки склепіння стопи. Відповідно провести дослідження по виявленню плоскостопості в учнів школи віком від 10 до16 років;
  • Узагальнити отримані результати і сформулювати висновки та рекомендації щодо профілактики плоскостопості.

У ході роботи дійшла таких висновків:

  1. Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив визначити зміст поняття «плоскостопість», що є викривленням стопи та полягає в опущенні її склепінь, через що вона стає плоскою.
  2. Визначила види плоскостопості: по походженню (вроджена й набута: статична, рахітична, паралітична, травматична), а також по формі: поперечна, повздовжня, змішана та плосковальгусна стопа);
  3. Проаналізувавши літературу, виявила, що причини даної проблеми різні:

збільшення маси тіла, відсутність фізичних навантажень, неправильно підібране взуття, отримані травми та інші;

  1. Опанувала методи дослідження склепіння стопи, а також визначила, що 5 з 30 учнів мають сплощення стопи та 1 учениця – плоскостопість;
  • На підставі отриманих результатів розробила рекомендації щодо вправ, які мають запобігти та допомогти розробляти, укріплювати склепіння стопи при плоскостопості, виготовити дерев’яний валик з горбинками для тренування м’язів стопи.

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………….……5

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

  • Поняття плоскостопості ………………………………..……………7
  • Класифікація плоскостопості, види і ступені………………………..8
  • Профілактика та лікування плоскостопості…………..…..……….. 11

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Умови та об’єкти дослідження………………………….………………14

2.2. Методика проведення дослідження…………………………………….15

2.3. Соціологічне дослідження………………………………………………17

2.4. Експериментальне дослідження склепіння стопи учнів за допомогою

візуального метода ………………………………..………………….…19

2.5. Дослідження склепіння стопи за допомогою плантографії та оцінка

відбитків стопи за індексом Чижина……………………………………20

2.6. Рекомендації щодо укріплення склепіння стопи………………..……..22

Висновки ………………………………………………………………………23

Список використаних джерел ……………………………………………….26

Додатки ………………………………………………………………………..27

ВСТУП

Актуальність роботи полягає в тому, що сьогодні це одне з найпоширеніших захворювань, яке спостерігається у половини дорослих та дітей. Про профілактику плоскостопості ми практично нічого не знаємо, і не хочемо знати, адже нас це не цікавить доти, поки не відчуємо дану хворобу на собі. Але і тоді вважаємо, що все буде добре, адже це всього лиш порушення склепіння стопи, з яким можна довго і щасливо жити. Та тут ми припускаємося великої помилки, адже така на вигляд незначна хвороба несе в собі серйозну небезпеку, що впливає на зміну роботи кровоносної, опорно-рухової, дихальної та інших систем органів, що в подальшому житті може привести навіть до каліцтва. З огляду на це, тема роботи є досить актуальною. Я думаю, що цьому мало хто повірить, саме тому вирішила взяти цю тему під свій власний контроль. Саме тому метою мого дослідження було: експериментально дослідити склепіння стопи в учнів школи, проаналізувати причини виникнення її сплощення чи плоскостопості, а також розробити експериментальну методику профілактики плоскостопості. Саме профілактики, адже хворобу легше попередити, ніж лікувати.

За робочу гіпотезу було взято припущення: якщо людина буде володіти необхідними знаннями про плоскостопість, та вплив її на здоров’я і навчиться правильно її використовувати, то є надія, що здоровий спосіб життя стане її необхідною потребою.

Мета роботи полягає в тому, щоб експериментально дослідити склепіння стопи в учнів школи, проаналізувати причини виникнення її сплощення чи плоскостопості, а також розробити експериментальну методику профілактики плоскостопості.

Під час виконання роботи перед собою поставила такі завдання:

  • Вивчити теоретичний матеріал з даної теми, дати поняття терміну «плоскостопість» та визначити її види;
  • Проаналізувати причини виникнення даної недуги;
  • Опанувати методи дослідження та оцінки склепіння стопи. Відповідно провести дослідження по виявленню плоскостопості в учнів школи, та послідуюче моніторингове дослідження;
  • Узагальнити отримані результати і сформулювати висновки та рекомендації щодо профілактики плоскостопості, виготовити дерев’яний валик з горбинками для тренування м’язів стопи.

Гіпотеза: якщо людина буде володіти необхідними знаннями про плоскостопість та вплив її на здоров’я і навчиться правильно їх використовувати, то є надія, що здоровий спосіб життя стане її необхідною потребою.

Об’єкт дослідження: стопи учнів Ганнівської ЗШ І –ІІІ ступенів віком від 10 до 16 років.

Предмет дослідження: профілактика плоскостопості у школярів.

У ході роботи використовувала такі методи дослідження: соціологічне опитування, методи систематизації теоретичного матеріалу, експериментальне визначення, візуальний огляд стопи, метод плантограм, розрахунки за Чижиним.

Практичне значення роботи полягає в тому, що за результатами дослідження розроблено пам’ятки, які поширили серед учнів школи та їх батьків. Під час уроків біології та основ здоров’я доцільно використовувати даний матеріал, який буде спонукати школярів до здорового способу життя. А також, під час тижня безпеки життєдіяльності здорового способу життя в школі у лютому місяці для учнів провести тренінг на тему: «Що ми знаємо про плоскостопість».

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 

  • Поняття плоскостопості

Плоскостопість – це викривлення стопи, що полягає в опущенні її склепінь, через що вона стає плоскою. Яка ж причина даного явища? На перший погляд, може здатися, що плоскостопість – це проблема власне кістяка, проте основною причиною цієї патології є захворювання зв’язок та м’язів, тобто сполучної тканини, яка підтримує ступню. Якщо сполучна тканина є слабкою, то й стопа стає млявою, «розпластаною». Але плоскостопість – це не тільки порушення кістяка. Як правило, воно пов’язане з іншими, хоча й менш вираженими, елементами дисплазії сполучної тканини, яка полягає в порушені розвитку цієї структури організму ще на стадії ембріона і в перші роки життя людини. Недиференційована дисплазія сполучної тканини проявляється у вигляді зовнішніх і внутрішніх ознак. Йдеться про легкий ступінь кривошиї, лійкоподібну деформацію грудної клітки [ 1].

Суть плоскостопості як хвороби полягає в правильній будові стопи і характеризується наявністю склепіння. Воно є необхідним для здійснення двох функцій: опорної – утримання ваги тіла при навантаженні на ноги та амортизаційної – амортизація поштовхів, що виникають у період ходьби чи бігу. Склепіння стопи захищає від тиску м’язи, судини і нерви підошовної стопи. В результаті сплющення кісток різко знижується опорна функція ніг, змінюється положення тазу і хребта, що призводить до дефектів постави. У деяких випадках може навіть розвинутися деформація хребта [1].

  • Класифікація плоскостопості, види і ступені

 Сучасна медицина розрізняє кілька видів і ступенів плоскостопості. Класифікується плоскостопість на різні підвиди за етіологією захворювання і за характером деформації стопи.

Наприклад, характер деформації стопи може бути поперечним, комбінованим і повздовжнім. Також розрізняють набуту і вроджену плоскостопість.

Розглянемо детальніше, яка класифікація плоскостопості види і ступені даного захворювання.

Види набутої плоскостопості.

Від причин набутої плоскостопості залежить і її вид, який може бути наступним:

  • Паралітичним – може виникнути при паралічі м’язів гомілки і стопи, при пошкодженні великогомілкового нерва, а також як наслідок від нейроінфекції (поліомієліту);
  • Травматичним – виникає через перелом кісток щиколотки або стопи;
  • Рахітичним – причиною появи такої плоскостопості є перенесений рахіт, через якого кістки стають крихкими, м’язи і зв’язки слабшають, тому при навантаженні стопа деформується.
  • Статичним – може виникнути при постійних і тривалих навантаженнях.

Класифікація поздовжнього виду плоскостопості.

При поздовжньому виду плоскостопості з’являється сплощення зводу стопи в поздовжньому напрямку (це основна ознака даного виду). При розвитку такого плоскостопості деформація стопи викликає зміщення п’яткової кістки і її сухожиль. Також стопа надто змінюється зовні, подовжується, а в центрі розширюється. Через опускання поздовжнього склепіння стопа практично повністю стосується статі. Звичайно ж, такі зміни в стопі сильно впливають на ходу людини, вона стає незграбною, а шкарпетки при ходьбі розведені в сторони.

Є ще кілька ознак, за якими можна визначити наявність поздовжньої плоскостопості. Це:

  • Хворобливі відчуття при натисканні на стопу;
  • Зміна ходи людини;
  • Зміна форми стопи;
  • Деформація стопи;
  • Набряк, що виникає в області ступні і гомілки, хворобливі відчуття в гомілці, стопі, коліні, попереку, особливо сильний біль, що з’являється при інтенсивному фізичному навантаженні.

Стадії поздовжнього виду плоскостопості.

Поздовжня плоскостопість буває чотирьох різних стадій, кожна стадія залежить від складності протікання хвороби:

  • І стадія перед хворобою, так звана «продромальна стадія». На цій стадії хвороби виникає постійна втома ніг і періодичний біль у стопі при довгих статичних навантаженнях. На самому початку біль виникає вгорі області склепіння стоп.
  • ІІ стадія перемежованої плоскостопості. Для даної стадії властиво посилення больових відчуттів в стопі і гомілці при довгому стоянні або довгій ходьбі весь день, особливо на каблуках або в незручному взутті. При цьому м’язи ніг знаходяться в сильному постійному напруженні, тому відбувається їх видозміна (ущільнення або укорочення). Поздовжній звід стопи підвечір стає плоским, але після гарного відпочинку повертається в нормальний стан. Якщо ж склепіння не можуть повернутися в свій нормальний стан, то це вже розвиток плоскостопості.
  • ІІІ стадія розвитку плоскої стопи. На даній стадії хвороби больові відчуття посилюються і стають практично постійними навіть при найменших статичних навантаженнях. Надалі відбувається видозміна стопи – вона подовжується, передня частина розширюється, поздовжній звід опускається і стає низьким.

Виділяють три ступені плоскостопості, орієнтуючись на висоту поздовжнього склепіння:

  • Перша ступінь (висота склепіння 35 мм і вище);
  • Друга ступінь (висота склепіння від 25 до 17 мм), через підвищення навантаження погіршується надходження крові до стопи, підвищується ризик розвитку остеоартрозу суглобів стопи;
  • Третя ступінь (висота зводу стопи менше 17 мм), сильні деформації і ураження кісток стають причиною важкого артрозу суглобів стопи. Найвища і запущена стадія хвороби!
  • ІV стадія плоскогувальної стопи виникає , якщо хвороба запущена і не лікується. На цій стадії зведення стопи повністю стає плоским, а сама стопа загортається підошвою в середину. Настає вальгусна деформація стоп.

Класифікація поперечного виду плоскостопості.

При такому вигляді захворювання відбувається сплощення поперечного зводу стопи. Не можна забувати, що стопа людини складна за своєю будовою, в її складі безліч всяких кісток, які з’єднані в єдиний орган сухожиллями, суглобами і зв’язками.

У нормі плеснові кіски (це кістки, до яких кріпляться пальці) розташовані паралельно один одному. Через зміни стопи, яке припадає на передню частину стопи, розподіляється на верх всіх п’яти плеснових кісток, а в нормі навантаження припадає на першу і п’яту кіску. Саме й тому відбувається розширення передньої частини стопи.

Також, через підвищення навантаження на кісточки, їх головки починають тиснути на подушечки стопи і, відповідно, вони неправильно виконують свою основну роботу – амортизацію. Найчастіше це стає причиною появи натоптишів і сильного болю при ходьбі [4].

  • Профілактика та лікування плоскостопості

 Проблеми профілактики і виправлення порушень стопи ще далекі від повного вирішення і дуже актуальні. Дослідження багатьох фахівців свідчать, що одним із найпоширеніших захворювань є плоска стопа, яка спостерігається у 40 – 50 % дорослих і дітей.

Деформація у вигляді плоскої стопи дуже негативно впливає на дитячий організм, оскільки це захворювання порушує ресорну та амортизаційну функцію склепіння стопи. Струси та вібрації під час ходьби, бігу передаються внутрішнім органам, що призводить до порушення їх функцій. Струси хребта і головного мозку спричиняють мікротравми і головну біль, підвищену втомлюваність, загальне нездужання, що знижує працездатність.

Важливим етапом профілактики лікування ускладнень у разі плоскої стопи є раннє виявлення, своєчасне і якісне лікування дитячої патології опорно – рухового апарату, особливо нижніх кінцівок. Лікуванню підлягають діти з 4–річного віку, в яких вже є ознаки плоскої стопи, і хоча б у одного з батьків є це захворювання. Лікування в основі своїй консервативне і комплексне, в ньому провідне місце посідають – лікувальна гімнастика, масаж і фізіотерапія [2]. Спеціальні фізичні вправи зміцнюють м’язи, які підтримують склепіння стопи, сприяють натягуванню зв’язкового апарату, коригують хибну постанову стоп, виховують стереотип правильного положення всього тіла і нижніх кінцівок під час стояння, сидіння і ходьби, зміцнюють організм, поліпшують обмін речовин, активізують руховий режим. Особливе місце належить спеціальним вправам, які спрямовані на виправлення деформації стопи.

На початку курсу лікування вправи виконують у вихідному положенні сидячи або лежачи, що виключає вплив ваги тіла на склепіння стопи, коли м’язи ще недостатньо зміцніли. Надалі призначаються вправи з вихідного положення стоячи, або в ходьбі, які надають змогу, крім тренування і зміцнення м’язів, коригувати склепіння стоп і вальгусне встановлення їх. Всі ці вправи рекомендується включати в режим дня учнів (ранкова гігієнічна гімнастика, уроки фізкультури, спеціальні вправи для домашніх занять і процедура лікувальної гімнастики). Для зміцнення м’язів, які активно беруть участь у підтриманні нормальної висоти склепінь, крім лікувальної гімнастики, треба застосовувати вправи, які необхідні в природних умовах, – ходьбу босоніж по пухкій землі, піску, колоді, лазіння по канату, жердині, підгрібання піску стопами, плавання.

Під час лікування і для профілактики плоских стоп широко застосовують масаж. Особливо він показаний при появі болю і втоми в ногах після довгого стояння, ходіння, наприкінці дня. Лікувальний масаж належить до найбільш адекватних фізіологічних методів впливу на організм учня з патологією стопи. Особливо важливу роль він відіграє у відновному лікуванні, бо сприяє нормалізуванню порушених функцій та зміцненню захисних сил організму. Масаж має широкий спектр дії на організм, з якого слід виділити, як найбільш важливі, вплив на макро – і мікро – циркуляцію, регулювання тонусу м’язів і функції з’єднувальної тканини, дію на больові рецептори – гіпоальгезію та седативний ефект. Крім нервово – рефлекторної дії масажу на організм, слід відзначити його безпосередній механічний тиск на м’які тканини стопи дитини, що сприяє утворенню в шкірі і м’язах високоактивних хімічних речовин (гістомін, ацетил – холін), які спричинюють розширення капілярів і забезпечують мобілізацію захисних сил організму дитини. Масаж проводять курсами протягом 1,5 – 2 місяців, тривалість однієї процедури – 10 – 15 хвилин.

Усі згадані заходи дуже важливі під час лікування плоскостопості, але необхідно знати і пам’ятати, що лікувати вже сформовану плоскостопість значно складніше, ніж застерігати появу цієї патології. У цьому разі спеціальні фізичні вправи і масаж просто необхідні, оскільки в основі профілактики плоскостопості лежить зміцнення м’язово-зв’язкового станату стопи, підвищення тонусу і сили м’язів стопи і гомілки.

Профілактика плоскостопості складається з організації правильного фізичного виховання дітей у всіх вікових періодах, зміцнення м’язово-зв’язкового апарату нижніх кінцівок, забезпечення дітей національним взуттям. Також необхідно слідкувати за правильною ходою дитини і гігієною стоп. Для оздоровлення рекомендуються ті види спорту, які не зв’язані з перевантаженням нижніх кінцівок, наприклад, плавання. Таким чином, систематичне використання спеціальних фізичних вправ і комплексних порад з профілактики дають змогу запобігти плоскостопості або стабілізувати процес деформації, зняти біль у м’язах і суглобах і підвищити можливості всього опорно – рухового апарату дитини [5].

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ, РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

 2.1. Умови та об’єкти дослідження

Об’єктом дослідження були ступні учнів Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів. Насамперед, мною було проведене соціологічне опитування учнів нашої школи з метою визначення обізнаності учнів по даному питанню.

Подальше дослідження проводилося у вигляді візуального обстеження, та пантографії, а також оцінка за індексом Чижина.

Всі необхідні дослідження проводилися у біологічному кабінеті, кабінеті медичної сестри та спортивному залі протягом березня – грудня минулого року. А також в кабінеті трудового навчання, де я виготовила дерев’яний валик з горбинками для використання в профілактиці плоскостопості. Основною умовою проведених досліджень було визначення плоскостопості в учнів школи та ознайомлення їх з профілактичними заходами.

Предметом дослідження була – профілактика плоскостопості у школярів.

2.2. Методика проведення дослідження

Забезпечення системності в роботі і досягнення наукового обґрунтування мети дозволило спланувати методичне дослідження, у ході якого було виділено чотири етапи.

І етап: соціологічне дослідження.

Під час даного етапу було проведено анкетування учнів з метою вивчення обізнаності учнів про плоскостопість та її вплив на здоров’я людини.

ІІ етап: експериментальне дослідження.

  1. Дослідження склепіння стопи за допомогою візуального метода.
  2. Дослідження склепіння стопи за допомогою пантографії та оцінка відбитків стопи за індексом Чижина.
  3. Розробка рекомендацій щодо профілактики плоскостопості у школярів.
  4. Повторне дослідження стопи за допомогою пантографії та оцінка відбитків стопи за індексом Чижина.

III етап: наукове обґрунтування.

  1. Аналіз отриманих результатів соціологічного і експериментального дослідження.

За допомогою розробленої мною анкети соціологічного дослідження анкетування проведено серед 30 учнів школи. Розроблена мною анкета складалася з 8 питань. Всі результати були опрацьовані і проаналізовані, спираючись на які, планувала методику подальшого проведеного дослідження стопи.

Для вирішення поставлених у роботі завдань застосовано такі методи дослідження:

  • метод систематизації теоретичного матеріалу;
  • соціологічне опитування;
  • експериментальне визначення;
  • візуальний метод;
  • вимірювальний метод (плантографія);
  • розрахунковий метод ( за індексом Чижина);
  • розроблення рекомендацій і пам’яток.

При виборі методів вивчення порушення склепіння стопи керувалася найпростішими з них, які не потребували спеціального обладнання та їх можна провести в домашніх умовах.

Піддослідними були 30 учнів Ганнівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів віком від 10 до 16 років.

 2.3. Соціологічне дослідження

 Проведене соціологічне опитування дозволило визначити рівень інформованості учнів по даному питанню. На підставі отриманих даних побудована діаграма, яка подана у додатку (додаток А).

Для повної картини з даної теми допомогла проведена анкета.

У ході анкетування були задані наступні питання:

  1. Чи займаєтеся ви спортом?
  2. Чи любите ходити босоніж?
  3. Чи відчуваєте біль в ногах після довготривалої ходьби, бігу?
  4. Чи багато часу потрібно, щоб біль в ногах минув?
  5. Чи викривляєте взуття під час носіння? Якщо так, то в яку сторону?
  6. Чи знаєте ви що таке плоскостопість, сплощення стопи?
  7. Чи відомо вам що спричиняє це захворювання?
  8. До яких наслідків може привести дане захворювання?

За результатами анкетування виявлено, що:

  • Спортом займаються – 70% опитаних учнів, а босоніж подобається ходити лише 45% школярів;
  • Відчувають біль під час довготривалого ходіння, а також він довго не минає у 25 % учнів;
  • Серед учнів 5-11 класів нашої школи знають, що таке плоскостопість та сплощення стопи – 50%, знайомі з цією проблемою – 10%, а 40 % взагалі не знають, що це таке;
  • Взуття під час зношування викривляє 50% дітей, але внутрішній край каблука викривляє лише 25 %;
  • Стосовно поінформованості щодо плоскостопості, чинників, що його спричиняють та наслідки знає – 65% , не знає – 45% учасників.

Висновок: Заняття спортом, ходіння босоніж позитивно впливає на стопу учасників, зміцнюючи м’язи, що підтримують склепіння стопи. А ось 25% учнів, які відчувають біль під час ходьби, що довго не минає, а також зношування взуття на внутрішній край каблука викликає занепокоєння, так як це є першими ознаками розвитку плоскостопості. Більша частина учнів обізнані про дану хворобу, так як вивчають опорно – рухову систему на уроках біології, але 45 % опитаних нічого не знають про плоскостопість.

2.4 Експериментальне дослідження склепіння стопи учнів за допомогою візуального метода

Користуючись знаннями про даний метод, проводжу зовнішній огляд стопи учнів у вихідному положенні стоячи – визначаю довжину пальців: другий палець найдовший (грецький тип стопи), перший палець найдовший (єгипетський тип стопи) – обидва типи свідчать про схильність до поперечного плоскостопості. Оглядаю стан вен, чи немає варикозних розширень, перевіряю, чи немає набряків (додаток Б).

У цей час безпосередньо оглядаю стопу, найкраще це можна зробити, коли учень стає колінами на стілець обличчям до спинки стільця – стопи вільно звисають. У нормі опорна частина середини стопи займає приблизно 1/3 – 1/2 поперекової осі стопи. Одночасно досліджую опорну частину стопи в області голівок плеснових кісток. Натиски і омозоленості свідчать про неповноцінне поперечне склепіння.

Висновок: за допомогою візуального метода провела дослідження склепіння стопи учнів та отримала такі результати: 35% учнів мають «римський тип стопи»; 50% – «єгипетський тип» та 15% – «грецький тип стопи», школярам – власникам двох останніх типів стопи приділяю надмірну увагу, так як вони схильні до поперечної плоскостопості. З тридцяти школярів у шести більш за все наявні показники порушення нормального розвитку стопи: у двох з них помітний розвиток варикозного розширення вен, а в трьох – натиски в області голівок плеснових кісток, що також вказує на дану недугу; одна школярка має чітко виражену плоскостопість, так як опорна частина середини її стопи складає більше 1/4 поперекової осі стопи.

2.5. Дослідження склепіння стопи за допомогою плантографії та оцінка відбитків стопи за індексом Чижина

 Щоб впевнитися у своїх висновках щодо попередньої методики, проводжу дослідження склепіння стопи за допомогою плантографії та оцінки відбитків стопи за індексом Чижина. Ці дві взаємодоповнюючі методики дадуть вірні результати щодо неповноцінного склепіння стопи.

Для того, щоб отримати відбитки стопи, застосовувала метод плантографії, який дозволяє судити про ресорну функцію стопи. Для проведення дослідження брала: губку для нанесення барвника, фарбу гуаш, олівець, транспортир, лінійка, папір для плантограм формату А– 4 (пористу), стілець.

Підготовляю досліджуваного: ставлю стілець, що відповідає росту учня, він сідає по центру стільця ближче до краю. Обережно брала школяра за гомілку, поверхню всієї стопи учня змащувала фарбою за допомогою губки, просила акуратно поставити ногу на білий аркуш паперу і в такому положенні постояти кілька секунд. Вага тіла при цьому повинна бути розподілена рівномірно на обидві стопи. Після цього учень піднімає ногу і таку процедуру проводила з іншою стопою. (Додаток В)

Отримавши відбитки стопи, потім оцінювала їх за індексом Чижина.(Додаток Г). На відбитки стопи проводила: а) дотичну лінію АВ з боку великого пальця; б) лінію СД від основи другого пальця до середини п’яти; в) лінію СД ділила навпіл перпендикулярною до неї лінією. Потім точки перетину перпендикуляра із зовнішнім краєм стопи позначала буквою а, а з внутрішнім (опорним) краєм – буквою б, з дотичною (АВ) – буквою в (Рис.3.1).

Рисунок 3.1.

Відстань аб характеризує зовнішнє (опорне) склепіння, відрізок бв – внутрішнє (ресорне). Лінійкою вимірюю ширину відбитка стопи – відрізків аб і бв. Співвідношення ав від 0 до 1,0 – свідчить про нормальну стопу; від 1,0 до 2,0 – сплощену; а від 2,0 і більше – про плоскостопість.

Висновок: На даний час існують кілька взаємодоповнюючих один одного методик визначення наявності плоскостопості за плантограмою. Одна з них – визначення ступеня плоскостопості за Чижиним, це розрахунковий метод, заснований на математичних обчисленнях. Використовуючи саме ці методи, отримала результати: п’ятеро учнів мають сплощення стопи, а одна школярка наявну плоскостопість

(додаток Д).

Після розроблених рекомендацій учням, в яких було визначено сплощення стопи та плоскостопість, було завдання – ­систематично виконувати профілактичні вправи в школі та вдома, а також звернутися до лікаря. Проводимо повторну плантограму, обчислюємо дані та записуємо до порівняльної таблиці. За три місяці спільних зусиль маємо непогані результати. Виняток – у дівчинки з плоскостопістю зміни не відбулися (додаток Е).

Висновок: після проведення моніторингу можна впевнено сказати, займаючись гімнастичними вправами для зміцнення м’язів склепіння стопи, можна полегшити симптоми даної недуги.

2.6. Рекомендації щодо укріплення склепіння стопи

Проаналізувавши результати досліджень, було складено кілька простих правил щодо укріплення склепіння стопи:

  • Ходьба босоніж по землі, піску;
  • Вправи з гімнастичною палицею;
  • Пасивні вигинання склепіння стопи;
  • Щоденні прийоми прохолодних ван для ніг;
  • Вправи з дерев’яним горбастим валиком (виготовила власноруч);
  • Правильний підбір взуття;
  • Поперемінне згинання й розгинання стопи сидячи;
  • Вертіння стопою;
  • Так звана «гойдалка» (поперемінно учень піднімається на пальцях і опускається на п’яти);
  • Ходьба тільки на пальцях;
  • Ходьба по покладеному на підлогу гімнастичному ціпку;
  • Напівприсідання на пальцях;
  • Присідання на гімнастичному ціпку;
  • 1-3 хвилини ходити на пальцях, як на лижах;
  • Гімнастичні вправи з м’ячем. Дуже корисно 1-3 хвилини качати пальцями ніг;
  • Катання гімнастичного обруча пальцями ніг;
  • Піднімання різних предметів пальцями ніг;

Починати тренування можна з п’яти-шести вправ, а через 10 -15 днів поступово додавати по одній вправі. Виконання вправ двічі в день принесе бажаний ефект. Уже через місяць – півтора ви відчуєте себе краще (Додаток Є).

ВИСНОВКИ

Кожен з нас знає просту істину, яка говорить, що набагато легше уникнути хвороби, ніж витрачати сили на лікування. Однак як показує практика, далеко не всі живуть відповідно до цього девізу. Дуже часто ми починаємо метушитися і щось робити вже в той момент, коли хвороба повністю оволодіває нами і переростає в хронічну, або приносить нестерпний біль.

Дуже часто не звертаємо уваги на проблему зі здоров’ям, вважаючи, що вона незначна, або пройде сама собою. Проте, існує цілий ряд хвороб, які мало того, що не проходять самі, а ще й посилюють стан організму, приносячи безліч проблем та неприємних симптомів. Плоскостопість як раз відноситься до такого типу хвороб.

Щоб привернути увагу до даної проблеми, я провела власні експериментальні дослідження, у ході яких дійшла таких висновків:

  1. Теоретичний аналіз наукової літератури, інших джерел дозволив визначити зміст поняття «плоскостопість», що є викривленням стопи та полягає в опущенні її склепінь, через що вона стає плоскою.
  2. Визначила види плоскостопості: по походженню (вроджена й набута: статична, рахітична, паралітична, травматична). А також по формі: поперечна, повздовжня, змішана та плосковальгусна стопа);
  3. Проаналізувавши літературу, виявила, що причини даної проблеми різні: збільшення маси тіла, відсутність фізичних навантажень, неправильно підібране взуття , отримані травми та інші;
  4. Опанувала методи дослідження склепіння стопи, а також визначила , що 5 з 30 учнів мають сплощення стопи та 1 учениця – плоскостопість;
  5. На підставі отриманих результатів розробила рекомендації та виготовила дерев’яний валик з горбинками для учнів та їх батьків щодо вправ, які мають запобігти та допомогти розробляти, укріплювати склепіння стопи при плоскостопості.

Так, як на людських стопах знаходиться велика кількість точок, що володіють зв’язком з внутрішніми органами, можна зробити простий висновок, що якщо у вас проблеми зі стопами, то це загрожує цілим рядом супутніх захворювань різного характеру. Від ваших стоп залежить стан усього організму цілком. Нездоровий стан стоп призводить до зносу опорно-рухового апарату і несе за собою цілий ряд проблем.

Отже, найкращим варіантом є – попередження хвороби, аніж її лікування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гусєва О.І. «Профілактика плоскостопості». Журнал «Наука і життя» 2009 р.
  2. Ловейко Н.Д. «Лечебная физическая культура при дефектах осанки, сколіозах, плоскостопии». – Л.; Медицина, 1982
  3. КоноваловаН.Г., Бурчик Л.К. Обстеження і корекція постави у дітей дошкільного віку.: В сб. Фізичне виховання дітей дошкільного віку. – Новокузнецьк, 1998.
  4. Левіт К., Захс Й., Янда. Мануальна медицина: пров. з нім. – М.: Медицина, 1993.
  5. Довідник практичного лікаря: У 2-х томах. – М.: Медицина, 1990

ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ

  1. http://medicatocity.ru/rizne/inshi-temi/11113-klasifikacija-ploskostoposti-vidi-i-stupeni.html
  2. http://ua-referat.com/
  3. http://anatomia.com.ua/stopa

ДОДАТКИ

Результати анкетування Додаток А

Додаток Б

Візуальний огляд нижніх кінцівок

Додаток В

Дослідження склепіння стопи за допомогою плантографії

Додаток Г

Опрацювання відбитків стопи за індексом Чижина

Додаток Д

Таблиця 3.2. Результати відбитків стопи школярів

Прізвище, ініціали Клас Стать Співвідношення відбитків стопи

(норма – від 0 до 1,0 см)

Результат дослідження

 

Ліва стопа Права стопа

 

Учень №1 11 ч 0,61 1,32 сплощена (П)
 Вовк Т.В. 11 ж 0,89 0,88 нормальна
Учень №2 11 ч 0,96 1,74 сплощена(П)
Стасик В.С. 11 ч 0,42 0,46 нормальна
Цибуля О.О. 10 ч 0,75 0,72 нормальна
Чернишин Ю.І. 10 ж 0,72 0,74 нормальна
Учень №3 9 ж 1,40 1,35 сплощена(Л, П)
Учень №4 9 ж 3,40 3,48 плоскостопість
Пахолко В.Л. 9 ч 0,68 0,65 нормальна
Костіва Т.С. 9 ж 0,53 0,50 нормальна
Луговський В.С. 8 ч 0,85 0,80 нормальна
Ярема В.О. 8 ч 0,79 0,75 нормальна
Гавриленко В.О. 8 ч 0,62 0,59 нормальна
Гай Н.Ф. 8 ж 0,82 0,79 нормальна
Корнюша Д.М. 8 ж 0,38 0,45 нормальна
Учень №5 8 ж 1,95 1,98 сплощена (Л,П)
Бобир А.С. 7 ч 0,40 0,42 нормальна
Вовк Ю.В. 7 ж 0,38 0,40 нормальна
Гавриленко О.О. 7 ж 0,44 0,46 нормальна
Іщенко Є.С. 7 ж 0,92 0,96 нормальна
Катеринюк А.М. 7 ж 0,39 0,41 нормальна
Цибуля Т.С. 7 ж 0,75 0,97 нормальна
Дмитренко Н.С. 6 ж 0,39 0,42 нормальна
Житарюк Ю.О. 6 ч 0,43 0,46 нормальна
Учень №6 6 ж 1,87 1,75 сплощена (Л,П)
Грязнов О.О. 5 ч 0,40 0,42 нормальна
Аксьоненко А.І. 5 ч 0,56 0,60 нормальна
Коробка О.П. 5 ч 0,40 0,42 нормальна
Катеринюк С.М. 5 ж 0,38 0,40 нормальна
Колісник А.В. 5 ж 0,76 0,78 нормальна

Додаток Е

Таблиця 3.2. Результати повторних відбитків стопи школярів

Прізвище, ініціали Клас Стать Співвідношення відбитків стопи

(норма – від 0 до 1,0 см)

Результат дослідження

 

Ліва стопа Права стопа
до після до

 

після

 

Учень №1 11 ч 0,61 0,61 1,32 1,32  є зміни
Учень №2 11 ч 0,96 0,96 1,74 1,73  є зміни
Учень №3 9 ж 1,40 1,39 1,35 1, 34  є зміни
Учень №4 9 ж 3.40  – 3,48
Учень №5 8 ж 1,95 1, 95 1,98 1,97  є зміни
Учень №6 6 ж 1,87 1, 87 1,75 1,74  є зміни

Додаток Є

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 коментарів

  1. Ірина Пилипівна створила яскравий проект, де розреблено не тільки теоретичні засади, а й практичні завдання, а ще є і графіки, і фотографії, а це дійсно “дорого коштує”, а ще й на підставі отриманих результатів вчитель розробила рекомендації та виготовила дерев’яний валик з горбинками для учнів тдля вправ, які мають запобігти та допомогти розробляти, укріплювати стопи при плоскостопості. Такий проект заслуговує високої оцінки. Дякую.

  2. Незважаючи на те, що плоскостопість не викликає летального результату, воно може доставити масу клопоту. Однак перемогти цю хворобу можна. Але простіше її не допустити.Тому запропонований матеріал є дуже важливим.

  3. Гарна робота. На мою думку, профілактика плоскостопості дуже важлива. Велику увагу цій проблемі варто приділити саме на уроках фізичного виховання. Дякую за можливість ознайомитися з такою науковою працею.

  4. Різноплановий проект, який поєднує воєдино охоплює сферу валеології, охорони здоровя, і звісно ж біологію, без знань з якої його б не можливо було виконати. Такоє важлива складова проекту -виготовлення валика для пофілактики- адже самого знання про хворобу замало- треба знати і вміти її лікувати .

  5. Дуже цікава і змістовна робота. Плоскостопість є досить актуальною проблемою сьогодення. Велике дякую вам, за те що ви підняли таку складну тему і розкрили, її не тільки теоретично, а й практично. Адже мало хто звертає на цю проблему свою увагу, а вона може призвести до каліцтв. Дякую вам.

  6. Одне з головних завдань школи – не тільки виховати та навчити дитину, а й зберегти її здоров`я. Поширеність серед учнів хвороби плоскостопості є досить значною, не враховувати її не можна, вилікувати теж. Тому треба враховувати ці особливості в житті дитини. Висновки та рекомендації автора дуже будуть цінними для учнів, учителів, батьків.